Чому Україна отримала "двійки" від ЄС у сфері довкілля і клімату та як це змінити

"Європейська правда" продовжує розповідати про звіт Єврокомісії щодо України та інших держав-кандидатів на вступ до ЄС.

Ми вже опублікували "Рейтинг євроінтеграції", що порівнює Україну з іншими державами, які прагнуть вступити до ЄС; два огляди документа, що стосується України – власний та від експертів Easy.

Business; а також опис ситуації, що склалася за ключовою главою про стан правосуддя в Україні (про це – у публікації "Правосуддя без стимулу до змін").

Далі – стислий її виклад.

Авторка колонки констатує, що цього року звіт Єврокомісії, оприлюднений у рамках пакета розширення, поставив Україні дві "двійки" у сфері довкілля і клімату – за стан наближення і за прогрес за рік.

І хоча Україна, за її словами, може похвалитися деякими важливими досягненнями, лишилися і невиконані рекомендації, які були виставлені Україні на попередній рік.

Наталія Андрусевич зазначає, що на 2025 рік звіт Єврокомісії пропонує для України три пріоритети у сфері екологічної та кліматичної політик, але попереджає про неприпустимість таких низьких темпів впровадження європейського законодавства, яке може забрати не одне десятиліття.

Отже, Європейська комісія визначила три основні завдання, над якими Україна має працювати наступного року:.

– вирішити питання із застосуванням оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО);.

– оновити відповідні документи в рамках Паризької угоди про зміну клімату та ратифікувати Кігалійську поправку до Монреальського протоколу;.

– відновити роботу системи моніторингу, звітування та верифікації викидів парникових газів від промисловості та прийняти дорожню карту впровадження системи торгівлі викидами.

"Виконання кожного з цих трьох завдань вимагає тісної співпраці багатьох ключових міністерств та інших зацікавлених сторін", – нагадує авторка колонки.

Вона також звертає увагу, що Єврокомісія, попри війну, чекає від Києва певних кроків не тільки щодо екологічних оцінок, але й доступу до екологічної інформації, моніторингу стану довкілля та регулювання з питань зміни клімату та процесу відбудови.

Окрім трьох ключових рекомендацій, перелічених вище, звіт Європейської містить оцінку та низку пріоритетів у всіх сферах екологічної та кліматичної політики.

"Наприклад, ЄК вже "закинула" уряду України своє бачення про необхідність у майбутньому закриття або модернізації 6 тисяч (!) сміттєзвалищ.

Або щодо тарифів на воду (де в ЄС діє принцип "забруднювач платить").

І хоча конкретних вимог ЄС щодо тарифів нема, проте їхній розмір повинен забезпечувати можливість фінансування заходів для управління водними ресурсами, зокрема з очищення стічних вод.

Тому можемо припустити, що ЄС очікує підняття тарифів на воду і водовідведення", – наводить приклади експертка.

За її словами, дуже низьку оцінку отримала сфера охорони природи.

Вона додає, що Єврокомісія очікує від України ухвалення окремого закону щодо походження деревини, для боротьби з деградацією лісів (і йдеться не про нашумілий ухвалений нещодавно "закон про дрова", якраз такого ЄС від нас не вимагає!).

"Ці численні питання не включені в перелік з трьох очікувань ЄК від України на 2025 рік.

Вона впевнена, що втілення цих кроків дасть важливі сигнали для переговорного процесу і слід працювати на випередження, а не чекати конкретних рекомендацій.

За її словами, оцінка Єврокомісії по секторах і вказані недопрацювання вже зараз можна сприймати як дорожню карту, яку треба імплементувати в повному обсязі.

Докладніше – в колонці Наталії Андрусевич Знову двійка за довкілля: як ЄС оцінив Україну за "екологічною" главою та що з цим робити.