Синтез важких елементів: прорив у створенні 120-го елемента
Синтез важких елементів: прорив у створенні 120-го елемента

Синтез важких елементів: прорив у створенні 120-го елемента

У світі науки відбулася важлива подія: вченим із Національної лабораторії імені Лоуренса в Берклі вдалося здійснити черговий прорив у синтезі важких хімічних елементів. Використовуючи потужний пучок рідкісного ізотопу титану-50 у прискорювачі частинок, вони синтезували елемент під номером 116 — ліверморій. Успіх цього експерименту відкриває шлях до створення найважчого хімічного елемента у періодичній таблиці — унбінілію з атомним номером 120.

Ліверморій (елемент №116) вже був синтезований 24 роки тому. Проте, для останнього експерименту дослідники використали новий метод — прискорювач частинок, у якому пучок титану з температурою понад 1600°C спрямовували на мішень із плутонію. В результаті 22-денного експерименту, вчені довели, що цей метод дозволяє синтезувати важкі елементи з високою ефективністю. Їхній успіх відкриває двері до більш складних досліджень у галузі ядерної фізики та наближає до створення надважких елементів.

Для створення надважких елементів науковці зазвичай використовують мішень з каліфорнію, що відрізняється особливою стабільністю. Проте у цьому експерименті фізики вирішили застосувати титан-50 — рідкісний ізотоп, який дозволяє досягти більшої маси у кінцевому результаті. Це рішення надало можливість створити елемент, що раніше здавався майже неможливим для синтезу.

Отримані результати дають надію, що скоро науковці зможуть синтезувати елемент з номером 120. Проте створення унбінілію потребуватиме значно більше часу — у десять разів більше, ніж експеримент з ліверморієм, адже бомбардування каліфорнію-249 пучком титану потребує тривалої підготовки та безперервної роботи.

Унбінілій, очікується, буде більш стабільним порівняно з іншими важкими елементами. Це дозволить розширити межі досліджень у ядерній фізиці, особливо у вивченні властивостей важких ядер. Науковці сподіваються, що цей прорив допоможе у відкритті нових фізичних принципів і можливих застосувань у майбутньому.

Додавання кожного нового елемента до періодичної таблиці є тривалим та непростим процесом. Елементи, що йдуть після номеру 95, створюються виключно у лабораторних умовах, оскільки в природі вони не зустрічаються. Їхній синтез вимагає поєднання двох стабільних елементів у прискорювачах частинок, а також належних умов для подолання розпаду в частки секунди.

Науковці сподіваються, що унбінілій буде значно стабільнішим, ніж попередні важкі елементи. Це дозволить фізикам проводити інноваційні дослідження та, можливо, знайти нові галузі застосування надважких елементів. Проте шлях до створення унбінілію буде складним і потребуватиме не лише нових технологій, але й розширення теоретичних знань у фізиці елементарних частинок.

Теги за темою
наука
Джерело матеріала
loader