Батько з донькою розшифрували "сигнал прибульців" з Марса

Сотні науковців півтора року намагалися розгадати цю таємницю, але їхні спроби були марними.

Понад рік ніхто з команди у 500 фахівців не міг розгадати таємницю повідомлення, яке було отримане з відстані 225 мільйонів кілометрів радіотелескопом обсерваторії Грін-Бенк. Однак нещодавно, двом американським громадянам вдалося зламати код, виявивши "інопланетний сигнал" з Марса.

Про це пише Science Alert.

Сигнал модельованої позаземної трансляції був отриманий з орбіти Марса, за допомогою орбітального апарату Exomars Trace. У рамках проєкту "Знак у космосі" близько 500 вчених брали участь у його розшифровці. Лише через майже півтора року, двом мешканцям США вдалося "зламати" цей код і розшифрувати повідомлення.

Батько і дочка Кен і Келлі Чаффін з'ясували, що розшифроване повідомлення містило зображення з п'ятьма групами білих точок і сіток на чорному тлі, що нагадує утворення і життя клітин.

Вони відправили те, що у них вийшло, автору ініціативи "Знак у космосі" Даніеле де Пауліс. Ентузіасти припускають, що це малюнок, який зображує складні органічні молекули. Можливо йдеться про амінокислоти, - органічні сполуки, які виконують функції будівельних блоків для білка і входять до складу всіх тканин людського тіла. 

"Розкодоване повідомлення являє собою просте зображення з п'ятьма амінокислотами, представленими в (сподіваюся) універсальній органічній молекулярній діаграмі", – написав Чаффін.

Тепер у фахівців виникло припущення, що "позаземне" послання є спробою познайомитися з біологією планети.

Зазначимо, змодельований сигнал був відправлений у травні 2023 року з орбітального апарату ExoMars Trace Gas Orbiter (TGO), який перебував приблизно в 225 мільйонах кілометрів від Землі.

Після захоплення трьома радіоастрономічними обсерваторіями почався процес декодування сигналу.

"Ми використали реверсивний клітинний автомат Марголуса 2×2 (BCA) з найпростішим реверсивним правилом, що називається "обертанням сингулярної точки (CCW), – пояснив старший Чаффін. – Він діє лише на клітинки 2×2, що містять одну точку або піксель, зберігаючи кількість пікселів – 625 вхідних і 625 вихідних. Зображення, схоже на зірочку, має молекулярні форми, закодовані в наборі тривимірних локальних базисних векторів ступенів свободи (також показаних у заголовку)", – продовжує він.

Далі, за словами вченого, "автоматизація СА виконує перетворення і проектує цю 3D-інформацію на 2D-площину".

"Я можу запускати свій симулятор на основі ігрового движка Unity вперед (обертання проти годинникової стрілки) і назад (обертання за годинниковою стрілкою) в часі і перетворювати зображення зоряної карти в діаграми амінокислот за 6,625 поколінь, а також здійснювати зворотний процес обертання, щоб перетворити діаграми амінокислот назад в зображення зоряної карти за 6,625 поколінь", – написав вчений.