У РФ визнали «іноагентами» чотирьох журналістів

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Зокрема, у список потрапили регіональні журналісти Олексій Серьогін і Анна Зуєва, які висвітлювали мобілізацію та показники ліквідованих в Україні російських військових.

Зуєва – журналістка з Бурятії, співпрацювала із низкою незалежних видань. Активістка фонду "Вільна Бурятія". Виїхала з Росії невдовзі після початку мобілізації на війну з Україною. Коментуючи у Фейсбуці рішення Мін'юсту, журналістка висловила думку, що її назвали «іноагенткою» після низки інтерв'ю з військовополоненими з Бурятії, Іркутської області та Забайкальського краю РФ.

Олексій Серьогін – журналіст із російської республіки Марій Ел. Нещодавно повідомлялося про його затримання у зв'язку з публікацією відомостей про загиблих в Україні російських військовослужбовців.

«Іноагентом» оголошений також журналіст, письменник, сценарист Олександр Архангельський. Зокрема, він був автором програми "Письменники біля мікрофону" на Радіо Свобода, вів програми на каналі "Росія", був заступником головного редактора газети "Известия". Лауреат премії уряду Росії та кавалер ордена Дружби. Входив до складу Ради з культури та мистецтва при президентові Росії, був професором факультету медіакомунікацій Вищої школи економіки. Залишив цю посаду в квітні 2023 року після того, як виступив проти вторгнення в Україну. У 2024 році Архангельський згадувався серед співробітників Центру російських досліджень Тель-Авівського університету.

Потрапив у список «іноагентів» і Олександр Горбачов, який у 2000-ні роки здобув популярність як музичний журналіст, автор кількох книг. Працював у журналі "Афіша", був його головним редактором. Нині – головний редактор StraightForward, проєкту, який підтримує видання за кордоном документальної літератури про Росію.

Як повідомлялося, законодавство про іноагентів у Росії з'явилося у 2012 році. Закон дозволив Мін'юсту РФ визнавати іноземними агентами некомерційні організації, якщо вони отримують фінансування з-за кордону та займаються політичною діяльністю. Критерії, за якими визначається така діяльність, у законі чітко не визначено, що дозволяє владі переслідувати організації, що працюють у галузі освіти, культури, охорони здоров'я, екології, захисту прав людини.

Згодом з'явилася можливість визнавати агентами ЗМІ та фізичних осіб, у тому числі тих, хто не отримує закордонного фінансування, але "перебуває під іноземним впливом".