Помер письменник-фантаст, журналіст і перекладач Валерій Верховський

Український письменник-фантаст, журналіст, перекладач Валерій Верховський помер у віці 55 років.

Як передає Укрінформ, про це письменник-фантаст та перекладач Олексій Декань повідомив у Фейсбуці.

"Щойно дізнався, що 23 жовтня у віці 55 років в гуртожитку для переселенців помер письменник фантаст Валерій Верховський. До війни ми з Валерієм часто співпрацювали. Він редагував та перекладав деякі мої оповідання в іноземні збірки. І був одним із небагатьох журналістів, який часто просив мене написати тематичну статтю до журналу, чи якогось сайту. Я ніколи не відмовлявся, а Валерій завжди звітував про публікацію, і надсилав мені авторські примірники журналів", - написав Декань.

За його словами, Верховський також переклав декілька книг в жанрі фантастики, такі як "Гра Ендера" Орсона Скотта Карда і "Книга Судного дня" Конні Вілліс, а його збірка "Ера електрики" є чудовим зразком української фантастики.

Як повідомлялось, Валерій Верховський (справжнє ім’я - Валерій Дмитрович Стрижеус) народився у 1969 році в селі Желябовка Нижньогірського району Криму.

Після навчання у Дніпропетровському гірничому інституті займався журналістикою, літературною критикою, перекладом, а також популяризацією досліджень у сфері соціоніки.

У 2008-2010 роках був редактором єдиного спеціалізованого україномовного часопису фантастики "Український фантастичний оглядач". У 2012-2013 роках був членом редколегії з україномовної фантастики в альманаху "Фанданго" (Сімферополь). Був одним із кураторів і редакторів електронного фантастикознавчого проєкту "Архів фантастики".

Після окупації Криму Росією переїхав до Києва. З 2016 року був журналістом газети "Кримська світлиця".

Публікувався в українських виданнях "Дніпро", "Український фантастичний оглядач", "Книжник-review", "Сузір'я", "Український детектив", "Світ пригод", "Просто фантастика", "Українська культура", "Культура і життя". Чимало публіцистичних статей Верховського вийшли у виданні "Український інтерес".

Фото: Фейсбук Valerij Verhovsky