ЗСУ стримують ключові позиції на Донбасі, ворог зазнає величезних втрат

Коротко щодо ситуації на Донеччині. Почнемо з найважчого – Покровського напрямку. Там все справді погано і питання захоплення Селидового справді можна вважати закритим. «Кара Даг» та інші бригади справді зробили неможливе. І замість двох днів противник витратив кілька тижнів на штурми, був змушений зупинити рух у бік Покровська та сконцентрувати саме під Селидовим усе, що було. Армійський корпус плюс танкова бригада – я не пам'ятаю, коли одночасно була така концентрація навколо одного невеликого міста

Завзятість, з якою билися за Селидове і подальші рухи військ противника дозволяють зробити логічний прогноз. Вони таки штурмуватимуть агломерацію Покровськ-Мирноград. Навіщо? Не знаю. Логіки тут немає. Втрати під Селидовим настільки великі, що у жаху самі «воєнкори». Очевидно, що штурми такої великої агломерації як Покровська обійдуться ще дорожче. При цьому стратегічних цілей там немає. Головне завдання це перекрити трасу Покровськ – Костянтинівка. Але це завдання вже вирішено! І тим не менше вони сунуться на Покровськ. Схоже, тут військовим слова не давали і цілі виключно політичні.

У Часовому Яру та Торецьку тривають бої та всупереч песимістичним прогнозам похвалитися окупантам там нічим. При цьому у Торецьку ЗСУ навіть переламали ситуацію, відбили частину міста та сполучення Кремля про взяття Торецька виявилися передчасними. А саме звідти вони вже мусять перекидати сили на Курахове. Інших резервів немає. Втім, навіть якби вони змогли зараз взяти Торецьк із Часовим Яром і вийти до Костянтинівки – це нічого їм не дало б. Обстрілювати Костянтинівку? Це вже давно. Штурмувати? Всю агломерацію «Костянтинівка-Дружківка-Краматорськ-Слов'янськ» з півдня на північ? Нереально, це на десятиліття.

Єдиний варіант окупації на Донеччині був і залишається без змін. І про нього я вже пишу рік. Це наступ на Лиманському напрямі, взяття самого Лимана та урвища траси з Харкова на Слов'янськ. І вони дуже активно намагаються там просунутися, але ЗСУ всі ці спроби обнуляє. У нашому Генштабі теж вміють читати карти та бачити перспективу. А без результату на цьому напрямку противник ризикує зав'язнути у штурмах Костянтинівки (нескінченно) та Покровська (довго та безглуздо з військової точки зору). І все це дуже дорого через втрати особового складу та техніки.

Ну й головне. Про аргумент «начхати вони хотіли на втрати». Згоден. Вони не шкодують людей зовсім. Але! Людей не вистачає. Вони самі визнають, що з початку літа втрачають щомісяця більше, ніж набирають. КНДР тут нічого не вирішує. Для розуміння – об'єктивна оцінка втрат окупанта за жовтень 40+ тис. Набрали менше 20 тис. Бажаючих йти на контракт дедалі менше, карних злочинців женуть насильно, але вони закінчуються. Ще раз – 40 тисяч. Їхня загальна чисельність угруповання в Україні після всіх втрат та наборів менша за 500 тисяч. Це на рік, якщо сточувати всіх у нуль.

Усі територіальні просування Росії зараз забезпечені їхньою єдиною тактикою – КАБи та нескінченні піхотні штурми малими групами. Так, результат на карті є. Але не стратегічний. А про втрати я написав вище. На скільки у них вистачить сил та ресурсів? Рахуйте самі. Чи допоможе велика мобілізація? Малоймовірно. Занадто низька якість поповнення.

Тож під Покровськом вони покладуть ще тисячі. І якщо ми втримаємо Лиманський напрямок, а ми його втримаємо – взяти Донецьку область до кінця 2024 року у них не вийде. Ніколи не вийде. Ресурсів не вистачить більше ніж на 2025 рік. Вистоїмо.