Харків розраховує на допомогу ЮНЕСКО у відновленні будівлі Держпрому, яка зазнала пошкоджень унаслідок російського авіаудару. Про це заявив міський голова Ігор Терехов, повідомляє сайт Харківської міськради та «Ґвара».
«Мій дід був одним із тих, хто будував цю будівлю. Вона є візитівкою міста, тому ми будемо офіційно звертатися до ЮНЕСКО. Наш міжнародний департамент працює над тим, щоб цей процес почався», — сказав Терехов на зустрічі з журналістами.
Він повідомив, що вже особисто спілкувався з представниками ЮНЕСКО, а також консультувався щодо цього з владою Одеси, де також російський обстріл пошкодив об’єкт ЮНЕСКО — Спасо-Преображенський собор.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов також повідомив, що обласна влада веде перемовини з міжнародними донорами, аби отримати кошти на відновлення будівлі.
Уламками та вибуховою хвилею також пошкоджено реабілітаційне відділення медзакладу, два житлові будинки, будівлю апеляційного господарчого суду, два навчальні заклади, приміщення банку, заклади харчування та 7 автівок. Постраждали 9 людей.
За 2024 рік росіяни вже вдруге наносять удар по Держпрому. До цього пам’ятка національного значення постраждала від ракетної атаки на Харків 2 січня. Тоді суттевих ушкоджень будівля не зазнала.
Держпром (Будинок державної промисло́вості) — перша радянська 13-поверхова споруда, пам'ятка архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж 1925–1928 років.
У 2017 році Держпром внесли до Попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Як вказано в описі будівлі на сайті організації, «Держпром — перша у світі офісна будова державного рівня, вирішена у модерністських формах. Найбільша у світі будівля у стилі конструктивізму була збудована на початку світового творчого розвитку цього стилю та справила значний вплив на розвиток не лише української, а й світової культури та архітектури».
Фото: Харківська ОВА
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.