Волинська трагедія: вся правда про криваві події на Західній Україні та в Польщі

Питання Волинської трагедії стало більше політичним, що призвело до конфлікту з приводу питання ексгумації жертв.

Коротко:

Про причини Волинської трагедії та українсько-польські відносини йдеться у проєкті Акіма Галімова Реальна історія. У фільмі обговорюються питання провини за трагедію, можливості ексгумації та перепоховання жертв, а також політичні наслідки цих подій.

Журналіст наводить різні точки зору на Волинську трагедію, як з боку українських, так і польських істориків, а також політиків. Обговорюються питання політичної відповідальності, історичної пам'яті та можливості примирення між двома народами.

Автори пояснюють, що реальну історію Волинської трагедії український і польський народи бачать кардинально по-різному. У Польщі її називають "різаниною" і вважають геноцидом поляків в Україні, ініційованим на найвищому рівні українськими ОУН і УПА.

Своєю чергою, українські науковці не заперечують участь вояків УПА у злочинах, однак зазвичай виступають категорично проти спланованості знищення значної частини польського населення на Волині. Ба більше, українські історики наголошують, що так само поляки знищували й українців.

Нагадується, що конфлікт навколо Волинської трагедії набрав нових обертів кілька років тому, коли Україна заборонила польській стороні проведення пошукових робіт для ексгумації та перепоховань. Це сталося у відповідь на те, що в Польщі відмовилися відновлювати зруйновані вандалами пам'ятники українцям, зокрема, воїнам УПА.

Причини та історія трагедії

Журналіст акцентує увагу на тому, що на той час у Польщі наростав націоналізм, а на Волині активно діяла ОУН, яка розповідала про репресії проти українців, зокрема, про знищення православних церков у сусідній Холмщині.

Після поділу Польщі між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом, ці землі опинилися під контролем СРСР. При цьому радянська репресивна машина однаково знищувала як польську, так і українську державність. Почалися масові репресії, розстріли та депортація.

З початком Другої світової, на цій території почали діяти з польського боку Армія Крайова та УПА - з українського. Але всі переговори розбивалися об основну проблему - кордонів, що призвело до сутичок між сторонами. Цим зіткненням активно допомагали як нацистська Німеччина, так і СРСР, зокрема, німецька окупаційна адміністрація провокувала поляків на вбивства українців, зокрема - на Холмщині. А після початку масових вбивств, відповідні акції з убивства українців організовувала також і Армія Крайова, де загинули тисячі мирних українців.

Кількість жертв з двох сторін

Нацистський і радянський режими створювали умови для Волинської трагедії. Польська сторона говорить про приблизно 100 тисяч жертв поляків на території Західної України. Зі свого боку, українські дослідники стверджують, що немає документального підтвердження такої кількості жертв. Зі свого боку експерти кажуть, що кількість українців, які загинули від рук поляків, може сягати 20 тисяч.

За словами професора й автора книжок із дослідження Волинської трагедії Гжегожа Мотики, керівництво УПА ставило за мету деполонізацію та несе відповідальність за Волинську трагедію, яку в Польщі називають "різаниною". Він каже, що в 1943-му році УПА почало повстання проти Німеччини і однією з цілей було польське населення Волині. За його словами, після цього керівництво ОУН вирішило перенести ті ж самі методи і на територію Галичини, однак погодився з тим, що документальних фактів цього не існує.

Історик і автор книжок Володимир В'ятрович стверджує, що польська влада у 20-30-х роках проводила політику асиміляції українців, які проживали на території західної України, що перебувала на той момент у складі Польщі. Також проводилася політика скорочення кількості українських шкіл. Це стало причиною появи підпілля, з ОУН і УПА, яке боролося проти знищення українців на цих територіях.

Дивіться відео - що насправді сталося між поляками та українцями:

Водночас він відкидає версію польської сторони про те, що атаки УПА були як проти німецьких сил, так і проти польських жителів Волині. Він вважає, що Волинська трагедія почалася не як спланована акція, а як стихійне явище. При цьому масові вбивства відбувалися з обох сторін - як поляків, так і українців. Після того як стихійний конфлікт розгорівся, його підтримали окремі загони УПА. Однак цю трагедію у своїх цілях використала радянська влада для дискредитації УПА.

Історик, віце-директор Центру Мерошевського Лукаш Адамський пояснює, що польська влада у 20-му столітті справді проводила політику дискримінації українського населення. Зокрема, закривали українські кафедри в університетах, українців не брали на посади в органи влади Також були спроби, щоб українці примусово приймали католицьку віру.

Що далі

На сучасному етапі питання Волинської трагедії стало більше політичним і соціальним, що призвело до конфлікту з приводу питання ексгумації жертв. У недалекому минулому активізувалися акції радикальних сил як у Польщі, так і в Україні щодо взаємного знищення історичних пам'яток. У відповідь на масове знищення українських пам'ятників у Польщі, Україна призупинила процес пошукових робіт на польських похованнях. Тепер Київ ставить умову відновлення пошукових та ексгумаційних робіт у залежність від відновлення зруйнованих українських пам'ятників у Польщі.

Більше новин: