Як повідомляє кореспондент Укрінформу, роботи виготовлені миколаївськими майстрами з дотриманням технологій тих часів в рамках проєкту «Переосмислення культурно-історичної спадщини Миколаївщини в Козацьку добу: традиції козацького суднобудування та його вплив на розвиток регіону в ХV-XVIII ст».
«Довгий час у нас панували наративи, що Миколаїв - це дітище Російської імперії, яка прийшла сюди, коли тут був голий степ. Росіяни свідомо перекручували історичні факти і наполягали, що і кораблебудування тут з’явилося тільки після їх приходу на ці терени. Але це не так. Ще набагато раніше тут були поселення козаків і про це є підтвердження науковців та краєзнавців», - підкреслила завідувачка музею суднобудування та флоту, кандидат історичних наук Тетяна Мітковська.
За її словами, наукові співробітники музею по крихтах збирають інформацію, працюючи з історичними джерелами в архівах, бібліотеках, інтернеті. Їхньою метою є розширення уявлення сучасників про козацьке минуле краю, зокрема, про ті його сторінки, які і російська, і радянська влада намагалися викреслити з нашої історії, сказала Мітковська.
Музейники прагнуть на документальній основі розвінчувати міф про начебто безлюдність краю, куди «прийшла» Російська імперія.
Йдеться, зокрема, про регіональні утворення часів Нової Січі, що розташовувалися на теренах сучасної Миколаївщини - Бугогардівської, Інгульської та Прогноївської паланок, а також Бузького козацького війська, яке продовжило зберігати традиції Запорозької Січі після її знищення у 1775 році.
Всі нові моделі виконані миколаївськими судномоделістами: галеру створив Сергій Пастикін, а дуба - Валерій Кіщук. Автором п’яти напівмоделей козацьких суден, а саме: скампавеї, струга, дубка, байдака та баркаса є майстер спорту України міжнародного класу з судномоделювання, інженер-кораблебудівник Олег Лісовенко.
Більше про стародавній козацький флот можна дізнатися з публікації Укрінформу.
Як повідомлялося, легендарні козацькі судна дозволяли нашим прадідам довго панувати на Чорному морі.