Чиновники та інфраструктурний терор: як Меморандум із МВФ призведе до зростання тиску та втручання в економіку

Що пропонує бізнесу оновлений Меморандум із МВФ

• сплата податків бізнесом у 2024 році випередила всі очікування уряду (+120 млрд грн за перше півріччя), проте цього все одно недостатньо;
• на всі нові потреби бюджету у 2025 році реакція уряду буде стандартною — зростання податків;
• найімовірніше джерело поповнення бюджету — це збільшення основної ставки ПДВ;
• стратегічні цілі податкової політики: закриття можливостей для ухилення від сплати податків, підвищення рівня комплаєнсу (дотримання) та боротьба з тіньовою економікою — вочевидь, усе добре з бізнес-кліматом, корупцією та податковим тиском;
• головним інструментом податкової політики є Нацстратегія доходів, саме там прописано шлях до економіки надагресивного адміністрування та збору податків;
• тактичні реформи податкової політики…

Вже зараз:

• розробка податкової звітності для операторів цифрових платформ (Директива ЄС DAC 7) — початок хрестового походу на посилкову контрабанду, також податківці почнуть активніше переслідувати економічно активних українців з джерелами доходів від дистанційної торгівлі, що діють без реєстрації або зловживають спрощеною системою оподаткування;
• імплементація європейських правил боротьби з практиками ухилення від сплати податків (Директива ATAD) інших найкращих міжнародних практик із запобігання ухиленню від сплати податків — нові обтяжливі регуляції під час війни на кшталт GAAR/SAAR, ділової мети, зловживання угодами etc, зростання витрат платників податків на дотримання вимог законодавства та судові суперечки;
• зростання акцизів триватиме, як і запровадження оподаткування медичного канабісу — будь-яке задоволення в країні чекатиме податків;
• пільги з податків почнуть надавати "більш цілеспрямовано та раціонально" (не впевнений, що саме така назва потрібна тотальному скороченню податкових пільг).

2025-2026 роки:

• податок на викиди вуглецю — чекаємо значного (у рази) підняття екологічного податку, найбільший тягар припаде на промисловий сектор;
• оцінка оподаткування видобувних галузей — знову ж таки, зростання податкового навантаження (ставки рентних платежів);
• податок на віртуальні активи за правилами ЄС та поширення міжнародного обміну інформацією щодо операцій із ними.

У майбутньому (два-три роки):

• запровадження прогресивного податку на доходи фізичних осіб;
• комплексна реформа спрощеної системи оподаткування (середній і великий бізнес не зможе зловживати ССО, уникати оподаткування та приховувати обсяги реалізації товарів/послуг, зробити економічно недоцільним використання ССО для переведення трудових відносин у цивільно-правову площину);
• надзвичайний ризик агресивного стискання ССО та вибухового зростання податкового та регуляторного навантаження на малий бізнес;
• комплексна реформа фіскальних органів.

Реформа БЕБ: новий керівник БЕБ на основі конкурсу з’явиться у лютому 2025-го (!), а початок атестації керівників підрозділів і теруправлінь та їхніх заступників — не пізніше від трьох місяців після призначення директора БЕБ, тож перші результати перезавантаження БЕБ суспільство зможе побачити не раніш ніж за пів року (влада не поспішає).

Реформа податкової служби: система маркування та відстеження підакцизних товарів (до 01.01.2026); План цифрового розвитку ДПС (до кінця 2024), консолідація інформаційних ресурсів та їхнє адміністрування незалежним адміністратором; перехід на використання податковими органами деперсоніфікованих даних про платників до моменту виявлення ризику невиконання податкових зобов'язань (до кінця 2026 року); розробка бази для електронного аудиту податкових декларацій (до кінця 2025) та ІТ-рішення для SAF-T UA — електронний формат подання даних великими платниками податків під час перевірки (березень 2025); нова організаційна структура ДПС (до кінця 2024-го) — багато корисного, проте ДПС нічим не ліпша від митниці та БЕБ, їй також вкрай потрібне повне перезавантаження

Реформа митниці: Закон №3977 від 17.09.24 створить правову основу для перевірки митників на доброчесність у межах переатестації, впровадить набір персоналу митниці на контрактній основі, дасть старт процесу відбору керівника відомства — конкурсна комісія надасть список переможців конкурсу, а міністр фінансів обере остаточного кандидата та запропонує її прем’єр-міністру (червень 2025); законопроєкт щодо модернізації системи адміністративної відповідальності за порушення митних правил — більше штрафів (до кінця 2024); визначення критеріїв оцінки Антикорупційної програми ДМС і проведення кожні 2 роки опитувань учасників ЗЕД щодо рівня доброчесності на митниці — знову ж таки, дуже повільно йдуть зміни:

• відновлюють обов'язок подання фінансової звітності та звітів про аудит (для фінансових установ — за 2023-й, для інших — за 2024 рік);

• з’явиться (у грудні 2024) Закон про створення Вищого суду з розгляду публічних спорів, якому будуть підсудні справи щодо оскарження актів центральних органів держвлади.

Підсумуємо. На нас чекатиме надто фіскальний підхід влади до податкової політики (троє китів — боротьба з ухилянням, суворість дотримання та детінізація). Акцент на зростання тиску і втручання в економіку, якій не дають оговтатися інфраструктурний терор і чиновники. Підняття податків, зокрема раптове, буде продовжено. Триватиме подальше розширення дискреційних повноважень контролюючих органів, зокрема поява нових обтяжливих регуляцій для бізнесу. Екзистенціальна загроза, до якої треба готуватися малому бізнесу — спроба жорсткого переформатування спрощеної системи оподаткування (перша хвиля вже відбулася — Закон №4015). Реформи БЕБ, ДПС та митниці не будуть швидкими, а от ризики збереження отруйної ідеології роботи з бізнесом за формального перезавантаження персоналій — надвисокими.

Чи зможемо, дотримуючись цього рецепта, здійснити хоча б дрібний економічний ривок? Швидше за все, ні.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело