Навіщо Словаччина пішла на мирову угоду з проросійським експрем’єром Чехії
Навіщо Словаччина пішла на мирову угоду з проросійським експрем’єром Чехії

Навіщо Словаччина пішла на мирову угоду з проросійським експрем’єром Чехії

В рамках неї оголошено: попри те, що чеський експрем'єр й фігурував у списках Агентства національної безпеки (StB, аналог радянського КДБ у соціалістичній Чехословаччині), проте це нібито було зроблено незаконно та без його згоди.

Таке рішення щонайменше дає Андрею Бабішу можливість притягнення до відповідальності тих, хто називає його "стукачем StB".

Докладніше про справу і те, чи зможе мирова угода допомогти проросійському політику в Чехії напередодні парламентських виборів 2025 року, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Стукач проти волі: як проросійський уряд Словаччини "відбілює" лідера опозиції Чехії.

Далі – стислий її виклад.

У постсоціалістичний період словацький Інститут національної пам’яті знайшов Андрея Бабіша у списках агентів StB.

За інформацією Інституту, до списку StB Бабіш потрапив ще у 1980 році, а у 1982-му він підписав угоду про співпрацю з "органами", отримавши кодове ім’я Буреш.

Показово, що раніше Бабіш не спростовував таку співпрацю.

У 2011 році він стверджував, що таким чином він захищав економічні інтереси своєї країни.

Проте згодом, коли Бабіш пішов у політику, він відмовився від своїх слів, а звинувачення у співпраці з StB почав називати частиною політичної боротьби проти нього.

Щоб захиститися від звинувачень, він навіть подавав до суду проти словацького Інституту національної пам’яті.

Загалом Бабіш вже втретє намагається судитися зі словацьким урядом, звинувачуючи його у заподіянні збитків "діловій репутації" та вимагаючи багатомільйонні компенсації.

Ба більше, дві справи Бабішу навіть вдалося виграти у першій інстанції (про що він часто згадує), проте він програв у апеляції (про що політик зазвичай мовчить).

Третій позов перебуває на стадії розгляду.

У словацькому уряді вирішили піти на мирову угоду бо вбачають високий ризик судового програшу.

Це своєю чергою дало би експрем’єру Чехії можливість висунути позови щодо відшкодування збитків.

Таким чином, мирова угода нібито рятує Словаччину від чималих бюджетних збитків.

В Інституті національної пам’яті Словаччини розкритикували мирову угоду.

"Ми вважаємо, що представлені нами документи достовірні, хронологічно пов’язані один з одним та створюють ланцюжок доказів, які документують свідому співпрацю Андрея Бабіша з StB, тобто законність його записів як таємного співробітника.

Тут нічого не змінилося", – стверджує голова інституту Єргуш Сівош.

І це дає всі підстави припускати, що це рішення – винятково політичне.

Угода збільшує можливості Бабіша залякувати позовами тих журналістів, які воліють нагадати про таку суперечливу сторінку біографії лідера найбільшої опозиційної партії Чехії.

І це вже суттєво посилює шанси Бабіша наступного року тріумфально повернутися на прем’єрську посаду.

Проте показовим є інше: дружній до РФ словацький уряд Роберта Фіцо готовий створити конфлікт всередині власної країни, аби лише посилити шанси на перемогу в сусідній Чехії іншого "друга Путіна".

І тепер залишається спостерігати, як сприймуть таку спробу відбілити репутацію неоднозначного політика суспільства обох країн – і Чехії, і Словаччини.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Стукач проти волі: як проросійський уряд Словаччини "відбілює" лідера опозиції Чехії.

Джерело матеріала
Згадувані персони
loader
loader