У Міндовкілля назвали основну загрозу боєприпасів для екології

Від обстріляних хімічних заводів до вигорання лісів – наслідки війни відчує не лише екосистема України, а й люди. Важкі метали від боєприпасів наносять величезну шкоду, зокрема псують землю і водні ресурси.

Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповіла перша заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко.

Речовини, які входять до складу боєприпасів, дуже негативно впливають на навколишнє середовище в Україні, каже Олена Крамаренко.

"Важкі метали, такі як ртуть і свинець, входять до складу сполук, які використовують для детонації вибухових речовин. Кількісно найважливіші сполуки у звичайних боєприпасах – вибухові речовини. Це тротил, октаген, сірка, гексоген і тетрил. Всі вони несуть загрозу для здоров'я людей", – описує вона проблему.

Заступниця міністра наводить приклад: міни дуже псують ґрунт. Фрагменти боєприпасів вивільняють у довкілля важкі метали: хром, цинк, залізо, мідь, ртуть.

"Найбільшої шкоди завдають ракети. Їхнє паливо отруює ґрунт і воду, провокує хімічне забруднення довкілля. Пожежі спричиняють викиди у повітря, забруднення атмосфери, і ще вони знищують родючий шар нашої землі. Речовини можуть потрапляти у підземну воду, забруднюючи колодязі, скважини та річки. Думаю, що ми та наше довкілля ще довго будемо відчувати на собі вплив цих речовин", – зазначає вона.

Що стосується відходів від руйнувань будинків, то небезпеку становлять лише ті частини зруйнованих споруд, які містять азбест або кварц.

Загалом такі відходи можна розміщувати на спеціально відведених ділянках, де їх сортують, кажуть у Міндовкілля.

Після видалення небезпечних елементів ці матеріали можна використовувати для відновлювальних робіт, підсипки пошкоджених доріг або виготовлення будівельних матеріалів.

"Але питання створення таких місць і видалення таких відходів ускладнюється через те, що деокуповані території обстрілюють, а на лінії зіткнення ведуться бойові дії", – зауважує Олена Крамаренко.