Україна здатна створити ядерну «вундервафлю» і запустити її, Росія це знає – Ягун

Україна має ставити питання руба – або членство в НАТО, або власна ядерна зброя, переконаний генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.

Після публікації BILD про те, що влада України всерйоз розглядає можливість відновлення ядерного потенціалу і може виготовити ядерну бомбу за кілька тижнів, в українському суспільстві почали дискутувати про доцільність цієї ідеї. Не дивлячись на те, що МЗС України і президент Зеленський спростували "ядерні" наміри України, наголосивши, що наша держава обирає НАТО, а не ядерку, дискусія не вщухає, причому не тільки в Україні. Росіяни теж активно обговорюють ядерні спроможності нашої країни, а російський диктатор Путін запевнив, що РФ цього не допустить за жодних обставин.

Генерал-майор запасу, колишній заступник голови СБУ, експерт із питань національної безпеки Віктор Ягун в інтерв’ю Главреду пояснив, чому Україна має право ставити питання руба – або членство в НАТО, або власна ядерна зброя, розповів, чи має наша країна технічні можливості створити ядерну зброю, а також прокоментував реакцію Заходу і Росії на теоретичну ймовірність появи в України ядерного потенціалу.

За вашою оцінкою, чи має Україна право розглядати можливість відновлення ядерного потенціалу в умовах, коли її партнери часом демонструють млявість і нерішучість у наданні допомоги? Та й сподівання на Будапештський меморандум не виправдалися: Україна і ядерну зброю втратила, і дієвих безпекових гарантій не отримала.

Україна має право робити що завгодно, бо вона є суверенною державою.

За Будапештським меморандумом, справді, наші партнери мали гарантувати нам безпеку, коли Росія пішла на Україну війною, але сталося інакше. Виходить, вони нас просто надурили.

Тому Україна поставила питання руба: або нас мають прийняти до НАТО, відповідно, створивши безпекову парасольку над нами, або ми починаємо створювати ядерну зброю. І наша країна має право говорити саме так, тому що це питання її виживання.

Інша справа – чи здатні ми не тільки створити ядерну зброю, але й потім обслуговувати її. Але досвід Ізраїлю засвідчив, що все це риторичні питання. Адже коли постало питання про виживання Ізраїлю як держави, там чітко зрозуміли, що за них ніхто воювати не буде. Напевно, Ізраїль уже має ядерну зброю – згадайте цю знамениту фразу: у нас ядерної зброї немає, але якщо треба, ми нею шандарахнемо.

Україна зараз опинилася у ситуації, схожій на ту, в якій свого часу був Ізраїль. Тоді чимало держав замість того, щоб допомагати йому, навпаки, встромляли палиці в колеса: було і ембарго на зброю, і в 1972 році ізраїльські кораблі обстрілювалися кораблями НАТО, і т.д. Ситуація тоді була напружена, фактично точилася війна між Ізраїлем і НАТО. Думаю, саме тоді і було ухвалено рішення. А один із ядерників, який працював у США, був затриманий за шпигунство в інтересах Ізраїлю. Іншими словами, світ усе це вже проходив.

Звісно, не йдеться про те, що Україна вже завтра почне створювати власну ядерну зброю (у нас просто немає потрібних для цього коштів), але стовідсотково ми маємо для цього і відповідні напрацювання, і можливості, до речі, набагато більші, ніж були в Ізраїлю.

Тобто технічні можливості створити ядерну зброю у України є вже зараз?

Так. Я не кажу про стратегічну, але тактичну ядерну зброю – може. Сьогодні це не є великою проблемою.

Взагалі, зараз стоїть питання навіть не про створення ядерної боєголовки, а про її носії, тобто як донести її до ворога.

Іншими словами, Україні спочатку слід зайнятися створенням і власним виробництвом носіїв, а вже потім розробляти ядерну боєголовку?

Думаю, якщо ми замість тротилу поставимо в якийсь дрон ядерну боєголовку, він зможе долетіти з нею до цілі. Це не є проблемою. Тобто ми вже паралельно створюємо ці носії.

Росія, наприклад, використовуючи проти нас Іскандери, Кинджали й Калібри, може так само відправити ними ядерну боєголовку. Все це – носії тактичної ядерної зброї. Тобто у всьому, у чому є боєголовка, вона може бути замінена на ядерну.

Наскільки доцільно за нинішніх умов Україні навіть не розпочинати виробництво ядерної зброї, а просто говорити про це теоретично? Адже цілком прогнозовано, що Захід, зокрема, США, вкрай негативно відреагують на це.

А що нам залишається робити? Ми просимо допомогти нам протистояти російській агресії, а нам кажуть почекати і подивитися. Чого чекати? Може, росіяни дійдуть не до Києва, а тільки до Броварів? Як із Заходом говорити!

В певний момент Україна просто скаже: слухайте, у нас є два шляхи – або членство в НАТО, або створення власної ядерної зброї. А от після цього нехай на Заході роблять занепокоєне обличчя. Звісно, ми розуміємо, що створення ядерної зброї – не кращий варіант, але що нам робити, самознищитися як народ, тому що Захід не може належним чином допомогти? Виходить, ми можемо розраховувати тільки на себе.

Зараз ми в такій ситуації, що в нас просто немає вибору.

Як відреагує Захід таку постановку питання? Чи не прикрутить він фінансову та військову допомогу Україні після такої зухвалості?

Іншого шляху немає. Скільки можна нам бути прохачами. Не хочуть допомагати – що ж, не треба.

Є країни, не Європи, які набагато краще розуміють ситуацію України. Зараз, наприклад, Південна Корея приймає рішення, чи почати пряму допомогу Україні у зв’язку зі вступом Північної Кореї у війну проти нашої країни та перекиданням військ. Японія також піднімає ставки, тому що розуміє, що ми певною мірою стримуємо і Китай. Якщо Європа і Америка цього не розуміють, що нам залишається робити. Ми зараз платимо за все своєю кров’ю.

Як би поводилася Росія, якби Україна справді почала створювати власну ядерну зброю? Чи змусило б це її коригувати свою поведінку, зокрема, зупинити війну?

Це дуже цікаве питання. Адже Росія вже перелякалася. У Державній думі РФ уже сказали, що все це блеф, це неможливо, що Україна не здатна створити ядерну зброю, що у неї немає технічних можливостей. Така реакція – ознака переляку. Якби росіяни не сприйняли б інформацію BILD серйозно, вони б продовжували свою риторику – мовляв, "а ми ж говорили, що українці можуть свою бомбу створити", "ми ж вас попереджали про ядерну безпеку".

Росія перелякалася, бо там розуміють: в України є і науковці, і розробки, і навіть учбовий реактор. У нас було три учбові реактори: в Севастополі, Харкові і Києві. Принаймні київський реактор працює. Веду до того, що Україна справді має спроможності створити ядерну зброю. І Росія це розуміє. Так, ми не здійснимо якийсь прорив, не будемо наздоганяти Росію разом із Китаєм. Але зробити певну ядерну "вундервафлю" і кудись її відправити – можемо спокійно, якщо вони нас вкрай дістануть.

Це змусить Росію припинити війну, чи вона, навпаки, буде поводитися ще більш агресивно?

Росія не може припинити війну, хіба що станеться щось всередині неї самої. Згадайте досвід Першої світової війни: що сталося тоді з Росією – нічого, просто царя не стало, разом із його урядом.

А так, це нічого б не змінило в діях Росії.

Втім, уже те, що Росія перелякалася, є знаковим. До того ж вона дуже боїться того, що Захід у відповідь на таку риторику Києва почне допомагати належним чином у війні до перемоги.

Наскільки формула "або ядерка, або НАТО" спонукатиме Захід пришвидшити просування України до Альянсу? Нехай не прийняти до НАТО, але, як зазначено в Плані перемоги Зеленського, хоча б запросити.

Захід не хоче запрошувати Україну до НАТО. Навіть запрошувати! Причина проста: запрошення зобов’яже Альянс захищати Україну. Іншими словами, запрошена країна фактично стає під парасольку НАТО.

А якого результату цієї війни тоді хоче Захід?

На Заході просто чекають, коли в Росії щось станеться. Там сподіваються, що Росія знову буде такою, якою вона була до 2000-х років, до Путіна або з молодим Путіним.

До речі, коли ми починаємо просувати ідею підтримки малих народів Російської Федерації, які мають право на самовизначення, на Заході взагалі не розуміють, про яке самовизначення йдеться, хто вони такі ті народи.