Реформа «учебок»: як зміниться підготовка мобілізованих

Генеральний штаб ЗСУ затвердив оновлену програму базової загальновійськової підготовки мобілізованих у навчальних центрах: вона триватиме не місяць, як зараз, а півтора, а програма та система підбору інструкторів суттєво зміняться. Про це повідомив на брифінгу заступник начальника Головного управління доктрин і підготовки Генерального штабу ЗСУ, Герой України Євген Межевікін. Згідно з планом, новацію буде впроваджено з січня 2025 року.

Оскільки у травні-вересні 2024 року, після ухвалення «мобілізаційного» закону, до війська було залучено відразу тисячі чоловіків, наявна мережа навчальних центрів виявилася перевантаженою, тож Збройні сили створили додаткові локації для базової підготовки військових. «Додаткові локації, розгорнуті останнім часом, довелося згорнути, бо це дало негативні наслідки… Ухвалено рішення проводити підготовку лише в навчальних центрах, а також використовувати навчальні потужності країн-партнерів. Це дасть можливість впливати на якість (підготовки мобілізованих – «Главком»)», – пояснив Межевікін.

Що саме зміниться у системі підготовки воїнів?

Мобілізаційний потік зменшився більш як удвічі

Мобілізаційний потік за останні місяці відчутно зменшився, констатував Василь Румак, начальник відділу підготовки в навчальних центрах Головного управління доктрин і підготовки Генштабу. «Улітку базову загальновійськову підготовку проходили одночасно понад 50 тисяч мобілізованих, зараз – близько 20 тисяч», – сказав полковник Румак, ілюструючи недавню перевантаженість «учебок».

На сьогодні, за його словами, діють понад 25 навчальних об’єктів, частина з них перебуває у підпорядкуванні конкретних видів та родів військ, що дає можливість якісно готувати військових потрібних спеціальностей.

Реформу підготовки військових розпочали з пілотного проєкту на базі чотирьох навчальних центрів Сухопутних військ, де зараз готують 500 нещодавно мобілізованих. Уже від січня 2025-го, говорить Євген Межевікін, українці, покликані на військову службу, проходитимуть базову підготовку не місяць, а півтора. Перехід відбуватиметься поетапно. Принаймні, така новація є в планах Генерального штабу. Йдеться про термін навчання стрільця, це базова спеціальність, яку повинен мати кожен захисник країни. На інші спеціальності, наприклад, гранатометника, механіка-водія БМП чи танка тощо, навчання триває довше.

Межевікін наголосив, що після навчального центру новобранець має пройти щонайменше 10-денний вишкіл також у своїй військовій частині, куди буде прикомандирований. На його думку, введення новачка в бій має бути поетапним: після учебки варто прослужити кілька тижнів подалі від лінії зіткнення, відтак на першій лінії і потім у бій. Проте не завжди оперативна ситуація дозволяє таку поетапність, визнає полковник.

«З мого досвіду, лише 30% тих, хто пройшов підготовку в навчальних центрах, готові відразу виконувати бойові завдання, більша частина набуває спроможності воїна з часом. І це залежить не від якості підготовки, а від особистісних характеристик людини», – засвідчує Герой України, який має колосальний досвід бойових дій ще з 2014 року, а в 2022-му очолював тактичну групу, яка билася під Ірпенем, відтак на Харківщині та під Бахмутом.

Що зміниться у програмі «учебок»?

Програма базової загальновійськової підготовки вже зазнала точкових змін, але зараз вона буде суттєво трансформована, обіцяють у Генштабі. Наприклад, мобілізовані вже не вивчатимуть мало потрібну теорію, як працюють частини механізмів автомата або яким є порядок зберігання зброї – про перше вони довідаються на практиці, а друге їм розкажуть у військовій частині. Натомість новобранців вчитимуть основам роботи з БпЛА та окопної системи РЕБ, азам військової топографії, умінню працювати з системою «Кропива» (бойова система управління тактичної ланки «Кропива», програмне забезпечення для створення карт ситуаційної обстановки – «Главком»).

Ще більше навчального часу, ніж раніше, відведено тактиці бою. За словами Василя Румака, мобілізованих навчатимуть не просто поводженню зі зброєю та стрільбі, а особливостям ведення ближнього бою, бою в окопі, стрільбі з укриття, стрільбі з правого та лівого плеча, з різноманітних незручних положень тощо. Крім того, особливу увагу приділятимуть навичкам виживання на полі в холодний сезон.

«Процес навчання – це постійне вдосконалення. Військовий ніколи не припиняє вчитися. Це як стрибки у висоту – чимдалі планка підіймається все вище», – запевняє полковник Румак.

Також окремі години відведуть для спеціальної фізичної підготовки, що буде, як обіцяють, не на рівні «впав-віджався». Зараз фізпідготовку заміняє природна витривалість мобілізованого та його рухливість під час навчань на полігоні.

Щодо психологічної підготовки, то вона, за словами Румака, є обов’язковою і в нинішній програмі навчальних центрів.

На полігоні чоловіки, які щойно прийшли до війська з тилових, доволі тихих міст чи сіл, проходять випробування звуками обстрілів, роботою танків. Психологічна підготовка, говорить Василь Румак, включає вправи з саморегуляції, які допомагають опанувати себе на полі бою та зуміти заспокоїти побратимів.

Окремо є тренінг на випадок полону: 6 годин за весь пріод навчання відведено на те, щоб пояснити новачкам, як поводитися, коли, не дай Боже, тебе захоплять росіяни, та як триматися в полоні.

Загалом час, відведений на щоденну підготовку, панують скоротити з нинішніх 10 годин на добу до стандартної тривалості робочого дня, тобто до восьми годин. Таким чином, і військовий, який проходить навчання, й інструктори матимуть можливість перепочити і привести себе до психологічної рівноваги.

До речі, як дізнався «Главком», вартість місяця підготовки одного мобілізованого в навчальному центрі складає близько 100 тис грн (включно з його зарплатнею в приблизно 20 тис грн).

Кузня кадрів – ветерани та «натовські інструктори»

Оскільки в армію було призвано тисячі українців, навчальним центрам ЗСУ бракує інструкторів. Як поінформував Василь Румак, на сьогодні кількість інструкторів покриває лише 75-80% від потреби.

До якості полігонних педагогів теж є питання. Зокрема, як з’ясувалося, не всі вони мають бойовий досвід. 6-7 із десяти інструкторів воювали під час великої війни, підкреслює Румак, решта мають досвід війни з 2014 року, але є й окремі без досвіду чи ті, що брали участь у боях у «гарячих точках» світу.

Вирішення кадрової проблеми Генштаб бачить у залученні ветеранів, які воювали у 2022-2024 роках. Також, за словами Євгена Межевікіна, не виключено, що до роботи в українських навчальних центрах запрошуватимуть інструкторів з країн НАТО.

Утім, офрекордз військові, які проходили стажування за кордоном, стверджують, що натовські інстуктори, яких уже роками з жахом вбачають на наших теренах російські пропагандисти, насправді не є ідеальним варіантом, адже вони, за великим рахунком, також не мають досвіду війни такої інтенсивності, як українсько-російська. Недолік колег з країн НАТО полягає в тому, що вони не перебували в зоні бойових дій, де переважає не артилерія чи танки, а рої безпілотників.

У будь-якому разі, реформа передбачає, що в Україні буде створено спеціальну школу для підготовки інструкторів, а підходи до їх навчання буде змінено, поінформував Євген Межевікін.

До відома: навчання одного інструктора триває приблизно пів року.

Олена Зварич, для «Главкома»