Єврокомісія заявила, що дезінформація не вплинула на результат виборів до Європарламенту
Єврокомісія заявила, що дезінформація не вплинула на результат виборів до Європарламенту

Єврокомісія заявила, що дезінформація не вплинула на результат виборів до Європарламенту

Єврокомісія заявила, що дезінформація не вплинула на результат виборів до Європарламенту

Але наступного разу може пощастити менше, оскільки інструменти штучного інтелекту продовжують розвиватися.

Попри хвилі фейкових новин і кампанії іноземного втручання, вибори до Європарламенту виявилися стійкими до дезінформаційних загроз. Європейська обсерваторія цифрових медіа (EDMO) зафіксувала найвищий рівень дезінформації, пов'язаної з ЄС, на онлайн-платформах у травні, за місяць до того, як почалося голосування. Але ця хвиля зловмисної активності не призвела до “серйозного інциденту, здатного зірвати вибори”, заявила віцепрезидент Єврокомісії Віра Юрова у вівторок, 15 жовтня. Про це повідомляє Politico.

Юрова представить результати свого так званого “демократичного туру”, проведеного минулої весни, під час якого відвідала десяток країн ЄС із метою підвищення обізнаності про маніпуляції на виборах з боку недобросовісних суб'єктів, зустрічаючись з посадовцями, регуляторами та експертами.

На початку цього важливого виборчого року поширювалися побоювання, що штучний інтелект, зокрема, так звані діпфейки, можуть дестабілізувати процес.

Ці побоювання не справдилися, й технологія не була використана “значною мірою”, йдеться в аналізі ЄС, попри деякі випадки використання контенту, створеного штучним інтелектом.

Втім, як зазначає видання, цього року Європа “ухилилася від кулі”, але це не означає, що їй пощастить наступного разу.

Оцінка Єврокомісії може допомогти виявити недоліки, зокрема, вона дасть уявлення про тактику, методи й ризики, а також може слугувати прикладом для будь-яких виборів у майбутньому з метою подолання цих загроз.

Як підкреслюється в аналізі, соціальні медіа-платформи, наприклад, могли б активніше боротися з дезінформацією.

За словами Юрової, необхідний “загальносуспільний підхід”, який включає стратегічну комунікацію, попереднє блокування дезінформаційних наративів, ефективне правозастосування в цифровому просторі, сильні незалежні ЗМІ, а також дослідження, перевірку фактів і критичне мислення.

Про те, як змінився політичний ландшафт Європарламенту після виборів, розповідав у своїй статті Олексій ГараньВибори до Європарламенту: Успіх правих популістів і як це вплине на Україну”.

 

Джерело матеріала
loader
loader