Чому Молдова не погоджується повертати Придністров'я силою і що планує замість цього

Останніми роками придністровське питання повернулося до експертних дискусій.

Назва "Придністров’я" набагато частіше, ніж досі, з’являється і у світових ЗМІ.

Але в уряді Молдови відчувають нерозуміння поняття і суті цього "замороженого конфлікту" деякими авторами, експертами, журналістами.

Тому, віцепрем’єр з питань реінтеграції в уряді Молдови Олег Серебрян і співробітник Бюро з питань політики реінтеграції Дан Ніку підготували статтю зі своїми поясненнями, щоб поділитися поглядом на ситуацію зсередини Молдови.

Про те, чим є Придністровський регіон для Республіки Молдова, чому реінтеграція мирним шляхом – єдиний прийнятний варіант, а також що робити з російською військовою присутністю і її впливом у регіоні, читайте в статті Чому Молдова проти військової операції у Придністров’ї.

Пояснює віцепрем’єр уряду Санду.

Далі – стислий її виклад.

У складі Молдавської РСР територія Придністровського регіону (ще називають: Східні райони Республіки Молдова; Лівобережжя Дністра) не мала чіткого статусу, а її ідентичність протягом упродовж століть була "дрейфуючою".

У 1940-му радянська влада створила Молдавську РСР і передала до неї смугу лівобережжя Дністра, де явно переважало румуномовне населення.

Відтоді п’ять районів республіки, розташованих на лівому березі Дністра, входили до її складу без будь-якого окремого статусу, тим паче автономного.

І навіть зараз, попри 34 роки відсутності контролю Кишинева у цьому регіоні, соціальні зв’язки між двома берегами Дністра лишаються міцними.

Люди на лівому та правому берегах не сприймають одне одного як загрозу, підтримують родинні та соціальні зв’язки.

З приблизно 350 тисяч осіб, що проживають у Придністровському регіоні, понад 90% мають громадянство Республіки Молдова, і багато хто з них користується соціальною допомогою, яку пропонує центральний уряд.

Та головне – лівобережжя Дністра лишається частиною нашої країни.

Ми маємо докласти усіх зусиль для мирної реінтеграції регіону.

Після 1992 року Кишинів веде діалог із невизнаними структурами Тирасполя за посередництва Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Ми підтримували ці формати протягом багатьох років.

І хоча після початку російської військової агресії зустрічі "5+2" стали неможливими, та робочі групи і формат "1+1" збираються регулярно.

Бо ми вважаємо, що мирне врегулювання конфлікту неможливе без діалогу.

Відданість шляху мирної реінтеграції приносить свої плоди.

Нам вдалося залучити лівобережжя Дністра до переговорів з ЄС щодо Угоди про асоціацію.

Придністровський регіон разом з рештою території країни увійшов до зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

Це, разом зі скасуванням візового режиму з ЄС, сприяло стрімкому зростанню кількості мешканців Придністров’я, які подали заявки на отримання молдовських паспортів і тепер є громадянами нашої країни.

Майже всі підприємства регіону зареєструвалися в органах влади Молдови, що легалізувало їхню діяльність, зокрема експорт.

Ще одна причина, з якої Кишинів надає перевагу лише мирній реінтеграції, пов’язана з прагненням зберегти внутрішньополітичну стабільність у Молдові.

Проросійські політичні партії і групи впливу намагаються дестабілізувати країну проросійськими наративами та дезінформацією про "таємні плани" молдовської влади напасти на Придністровський регіон.

При цьому молдовська влада зробила мирний курс частиною законодавства.

Багато надій на успішну реінтеграцію пов’язано з євроінтеграцією.

За нашими оцінками, підвищення рівня життя на правому березі Дністра може стати каталізатором подальшої інтеграції лівобережжя.

Попереду посилення енергетичної незалежності.

На правому березі Дністра вже припинили споживання газу від "Газпрому".

Робота з ринковими цінами розірве порочне коло, яке використовується тираспольськими структурами для фінансування режиму, що продовжує тримати нашу країну розділеною.

Разом з іншими заходами Кишинів модернізує та зміцнює сили безпеки та оборони.

Докладніше – в матеріалі Олега Серебряна і Дана Ніку Чому Молдова проти військової операції у Придністров’ї.

Пояснює віцепрем’єр уряду Санду.