/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F4df5b837a120cf00de34246df9a8a0ab.jpg)
Ветеран з Миколаєва реалізує проєкт, що допомагає незрячим орієнтуватися у просторі
Про це організатор проєкту повідомив кореспонденту Укрінформу.
«Проєкт «Життя після війни» ми реалізуємо разом із Національною асамблеєю людей з інвалідністю, Благодійним фондом «Побачимо перемогу» та громадським об’єднанням людей з інвалідністю по зору «Сучасний погляд». Він спрямований допомогти ветеранам та ветеранкам, які втратили зір, орієнтуватися у просторі та давати собі раду у повсякденному житті», - зазначив Терещенко.
За його інформацією, наразі лік людей, які втратили зір, захищаючи Україну, йде на сотні, і їх кількість збільшується. Їх не часто побачиш на вулицях, здебільшого вони сидять вдома, але так не має бути. Тож у рамках проєкту вже відбулося сім зборів, під час яких близько 40 ветеранів вчилися бути самостійними.
«Разом із партнерами ми розробили програму, підібрали тренерів, зокрема з-поміж тих, які вже самі адаптувалися після втрати зору і можуть навчати інших за принципом «рівний рівному», - сказав ветеран.
Ветеран з Миколаєва за підтримки посольства США реалізує проєкт, спрямований на соціальну адаптацію людей, які мають ампутацію кінцівок / Фото з архіву Олександра Терещенка
Працює це наступним чином. Набирають групу незрячих та тренерів. Їх розміщують у реабілітаційному центрі, де вони вчаться опановувати «білу тростину» та низку мобільних додатків, які допомагають перейти вулицю, приготувати їжу, обійти себе в побуті.
«Ми виїздили у село Яворів на Львівщині до Західного реабілітаційно-спортивного центру Національного комітету спорту людей з інвалідністю, де є всі відповідні умови. Спочатку учасники тренінгу вчилися орієнтуватися з тростиною у приміщенні. З ними працював психолог. Це дуже важливо, адже людям дуже складно «виходити з темряви» і починати щось робити самостійно, особливо тим, хто вже тривалий час перебуває у такому стані. Після того, як вони набували певних навичок, ми виїздили у райцентр, де учасники програми намагалися перейти вулицю або прогулятися тротуаром», - зазначив Олександр.
Далі переходили до ще складнішого - виїздили до міста Рівне, де незрячі пробували ходити за покупками, їздити у громадському транспорті тощо.
Ще один етап проєкту передбачає, що тренери виїздять додому до ветеранів і на місці допомагають їм засвоїти отримані знання в конкретних житлових умовах, відпрацьовують з ними маршрути до магазину, аптеки, лікарні.
Як повідомляв Укрінформ, ветеран із біонічною рукою пішки подолав паломницький Шлях святого Якова завдовжки 280 кілометрів.
