ВРУ проголосувала за законопроєкт про історичне збільшення податків в Україні
ВРУ проголосувала за законопроєкт про історичне збільшення податків в Україні

ВРУ проголосувала за законопроєкт про історичне збільшення податків в Україні

Верховна Рада проголосувала загалом за законопроєкт про історичне збільшення податків в Україні на 58 млрд грн цього року та 137 млрд 2025-го. Проєкт закону передбачає підвищення військового збору та низку нововведень. Про це повідомляє Фокус, пише agronews.ua.

Законопроєкт № 11416 про рекордне збільшення податків в Україні, підвищення військового збору з 1,5% до 5% й низки інших зборів підтримали 247 депутатів.

Перед цим Рада відмовилася підвищувати ставку військового збору (ВЗ) з 1,5% до 5% для військовослужбовців, тож нардепи ухвалили підвищення ВЗ до 5% для усіх інших платників податків.

Поданий до парламенту документ передбачає:

  • впровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців: з 1,5% до 5%; встановлення його у розмірі 1% від доходу платників єдиного податку ІІІ групи; встановлення військового збору для ФОП — платників єдиного податку І, ІІ та IV групи на рівні 10% розміру мінімальної зарплати;
  • встановлення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік у розмірі 50%;
  • збільшення мінімального податкового зобов’язання для земельних ділянок;
  • 25% податку на прибуток для фінкомпаній (крім страховиків);
  • звільнення кешбеку від оподаткування;
  • перехід на щомісячну звітність з ПДФО — податок на доходи фізичних осіб (для економічного бронювання);
  • вдосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків з податку на прибуток підприємств для АЗС;
  • збільшення ренти на видобуток щебеню.

За розрахунками уряду, такі податкові зміни в Україні мають додати до бюджету ще 58 млрд грн 2024 року і 137 млрд грн наступного.

Як сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль, гроші потрібні для перекривання нестачі коштів на фінансування армії і додаткову мобілізацію. Водночас відомо, що на військові витрати лише цього року бракує щонайменше 500 млрд грн.

“Ми знаємо, що фінансування кожного військового для бюджету вартує 1,2 млн грн. Відповідно, коли ми добираємо людей, маємо збільшувати бюджет ЗСУ… Цифра в 500 млрд, яка озвучена і подана, — це той дефіцит, який потрібен ЗСУ до кінця цього року”, — заявив очільник уряду.

Водночас прем’єр нагадав, що міжнародні партнери не надають кошти на українську армію, тому Україна фінансує її з внутрішніх ресурсів, включно з податками.

“Одним з джерел ми бачимо збільшення військового збору і питання справедливого розподілу військового збору в українському суспільстві”, — пояснив Денис Шмигаль.

За словами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, підвищення податків дійсно є частиною плану.

“Інша частина — це залучення коштів через ОВДП (облігації внутрішніх державних позик). Й залишається важливою віхою допомога ЄС по доходам від заморожених активів РФ на 35 млрд євро, яку було проголосовано. Все виглядає непогано. Але потрібно буде подивитись на реалізацію цього плану”, — прокоментував ситуацію Андрій Шевчишин.

Так само, на його думку, потрібно споглядати і за тим, як розвиватиметься ситуація з автозаправними станціями, які мають тепер здійснювати авансові платежі податку на прибуток у розмірі 30, 45 або 60 тис. грн залежно від типу заправки за кожне місце продажу пального, а також прив’язуються до курсу євро ставки авансових податкових внесків для пунктів обміну валют.

Зазначимо, що такий внесок становитиме 700 євро за кожний пункт обміну валюти, зокрема, у Києві, і 600 євро у містах з населенням понад 50 тис. людей та 200 євро для решти населених пунктів.

Андрій Шевчишин пояснив мету такого кроку детінізацією паливного бізнесу, існування якого тепер залежатиме від адміністрування.

“Тут є два моменти: перший — адміністрування, а другий — відповідні дії АЗС. Зі сторони розробників закону виглядає так, що можуть платити всі. Просто зараз вони перебувають в тіні й занижують податки. Як буде по факту, покаже час. Ймовірно, хтось дійсно закриється, хтось залишиться в тіні. Й це буде залежати саме від адміністрування. Для деяких станцій й підвищення військового збору може стати стримуючим фактором чи фактором занурення у тінь”, — зазначив аналітик.

Директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін вважає збільшення податкового навантаження вимушеним кроком, уникнути якого було майже неможливо через великий дефіцит держбюджету.

“Оподаткування банків по ставці 50%, за певною мірою, виглядає виправданим рішенням, бо значна частина доходів банківської системи формується завдяки відсоткам по державним облігаціям. Умовно кажучи, банки повинні поділитися з державою надприбутками, які формуються через поточні високі відсоткові ставки по ОВДП та тимчасово високі ставки за депозитними сертифікатам Нацбанку. Треба розуміти, що приблизно 55% активів вітчизняної банківської системи зосереджено у державних банках, які, по-суті, у будь-якому разі сплачують в держбюджет весь свій прибуток у вигляді дивідендів”, — сказав він.

Тож для державних банків ситуація майже не зміниться, адже вони і так віддають майже все, що заробляють, а в окремих випадках навпаки — навіть просять від держави докапіталізацію.

Економіст, експерт “Економічного дискусійного клубу” Олег Пендзин у коментарі Фокусу висловив скептицизм щодо проголосованого законопроєкту про підвищення податків, який, на його думку, не вирішує проблему нестачі коштів на мобілізацію, що довів простими розрахунками.

“Державі потрібно пів трильйона гривень. В кращому випадку зараз зберуть 35 млрд грн, що нічого не вирішить. До того ж хіба це податки на бізнес? Ці податки ляжуть на споживачів, що, на мій погляд, не врятує ситуацію жодним чином. Тож сенс цього процесу незрозумілий. Хіба для зовнішньої аудиторії, щоби показати західним партнерам, що ми піднімаємо податки… Щодо додаткової мобілізації теж можемо порахувати: один мобілізований бюджету на рік обходиться в 1 млн 300 тис. Якщо ми хочемо додатково мобілізувати 300 тис., нам потрібно шукати у бюджеті 400 млрд грн. На сьогодні за 30 млрд додаткових податків ми мобілізуємо 30 тис. людей. Не 300, а 30-ть!” — наголосив Пендзин.

Водночас таке підвищення податків відчутно вдарить по кишенях громадян.

“Так, єдиний соціальний внесок (ЄСВ) дійсно платить бізнес. Проте і тут можемо порахувати, хто саме втратить від його повернення, а також збільшення військового збору. Зміниться ваш оклад. З нього витягнуть ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) і воєнний збір, а всі кошти, що залишилися, видадуть вам. І, якщо раніше ви сплачували 1,5% воєнного збору, то зараз — 5%, тобто вам видадуть на 3,5% менше грошей, ніж раніше. При цьому бізнес каже, що не зможе покрити ці 3,5% за рахунок власних коштів. Тож постає питання: хто саме відчує додатковий тиск від підвищення податків?.. Ми з вами, у яких з кишені витягли 3,5% нашої чистої заробітної плати”, — пояснив Пендзин.



Перегляди: 0
Теги за темою
Верховна Рада
Джерело матеріала
loader
loader