Мовиться про запрошення, обговорення членства і власне ратифікацію цього питання. Про це 24 Каналу розповів проректор УКУ, політолог Дмитро Шеренговський, зауваживши, що лише тоді відбувається безпосередній вступ.
Які перешкоди стоять на шляху України до НАТО
Політолог пояснив, що питання запрошення України в НАТО – це винятково політичне рішення, яке мають ухвалити всі країни-члени блоку. Генсек виносить його на порядок денний і далі відбуваються переговори. Скільки вони триватимуть – невідомо.
У випадку зі Швецією та Фінляндією взагалі були формальні перемовини, які тривали один день. Але щодо України, членство в НАТО якимось чином може бути прив'язаним до процесу європейської інтеграції.
Я не кажу, що вступ у НАТО буде тільки після вступу в ЄС. Але якось це буде прив'язано до питань європейської інтеграції, до змін, до реформ. Це не швидкий процес,
– припустив Дмитро Шеренговський.
Врешті-решт відбудеться парафування угоди, тобто процес попереднього підписання уповноваженими особами документа.
Знову-таки, якщо взяти останній досвід Швеції та Фінляндії, навіть впирання однієї країни, і не обов'язково в питаннях, пов'язаних зі вступом в НАТО, може загальмувати процес. Своєю чергою, Україну такий сценарій може чекати зі Словаччиною та Угорщиною.
"Передусім треба переконати "важковаговиків". Німеччина одна з тих країн, яка гальмує питання навіть політичного запрошення. Зустріч із Шольцом у форматі "Рамштайн" (яку з 12 жовтня перенесли на невизначений термін – 24 Канал) мала бути однією з точок, де ми мали переконати німців та американців, але це питання залишається дуже важким і неоднозначним. Прийдеться докласти ще чимало зусиль", – резюмував проректор УКУ.
Зазначимо, керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок вважає, що позиція словацького прем'єра Роберта Фіцо, який виступає проти вступу України в НАТО, не є критичною перешкодою. Головна проблема для України –відсутності чіткої підтримки з боку США.