У Києві відбулась акція вшанування пам’яті загиблої у російському полоні журналістки Вікторії Рощиної

На Майдані Незалежності у центрі Києва ввечері п'ятниці, 11 жовтня, відбулася акція пам'яті української журналістки Вікторії Рощиної, про смерть якої у заручниках РФ стало відомо 10 жовтня.

Вшанувати пам'ять колеги зібралися десятки українських журналістів, зокрема тих, хто в різні періоди працював з Рощиною. Дехто з учасників акції тримав портрети загиблої кореспондентки. Колеги по черзі згадували особисті історії, пов'язані з нею, та відзначали її наполегливість, небайдужість, фанатизм до роботи та безстрашність.

Як зазначила на акції головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва, Україна втратила "найсміливішу журналістку".

"Дуже страшна втрата, і вона, зокрема, про таку абсолютну любов для професії. Тому що для Вікторії її професія була на першому місці, навіть не життя її", - сказала Мусаєва у коментарі DW. За її словами, відрядження на окуповані території були дуже важливі для Рощиної, аби "давати голос людям, які його позбавлені".

"На жаль, в українському медіапросторі дуже мало людей пишуть про окупацію, а Вікторія була єдиною журналісткою, яка туди їздила, і яка не могла туди не їздити, незважаючи на розмови різних редакторів (щодо безпеки. - Ред.)", - сказала Мусаєва. Як припустила головна редакторка УП, "Росія вбила Рощину за правду".

"Вона мала вже повертатися, і ми про це знали. Були досягнуті домовленості, що її відпустять, вона була у списках (на обмін. - Ред.). Моє припущення, що Росія їй просто не дозволила розповісти про весь той жах, який вона бачила", - заявила Мусаєва.

Медійники закликають світ до рішучих дій

Головна редакторка "Громадського" Христина Коціра на акції нагадала, що у зв'язку з загибеллю Рощиної в заручниках Росії українські медійники звернулися до МКЧХ, ОБСЄ, ООН, ПАРЄ з закликом вжити заходів для перевірки стану та захисту прав ще 29 цивільних українських журналістів, яких утримує Росія. Серед них, зокрема, викрадений у березні 2022 року на Київщині кореспондент УНІАН Дмитро Хилюк і незаконно ув'язнена Росією кримська журналістка Ірина Данилович.

"Очевидно, що це питання треба тримати у фокусі. Сьогодні мені телефонували міжнародні журналісти, і вони казали: якби це загинув американський журналіст, то це було би в топах, на перших шпальтах. Ми маємо це не спускати, не робити з цієї новини чергову буденну смерть і статистику", - наголосила Коціра.

Обставини смерті журналістки невідомі

10 жовтня стало відомо, що батьку Рощиної, утримуваної Росією з літа 2023 року, прийшов лист від міністерства оборони РФ про її смерть ще 19 вересня під час етапування з Таганрогу до Москви. Цю звістку підтвердив речник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко, а також уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Обставини смерті журналістки наразі встановлюються українською стороною.

За даними представника Головного управління розвідки міноборони України (ГУР МО) Андрія Юсова, медійницю мали відпустити та повернути додому в рамках наступного обміну.

Офіс генерального прокурора України 11 жовтня повідомив про докваліфікацію кримінального провадження зі зникнення Рощиної на воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством.

Заручниця Росії

З початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року Рощина публікувала матеріали про воєнні дії на Сході та Півдні України. Зокрема, репортажі з окупованого Енергодара про захоплення силами РФ найбільшої атомної електростанції в Європі та з Гуляйполя про життя під постійними бомбардуваннями. У різні періоди вона співпрацювала з низкою ЗМІ - УП, "Громадським", "Радіо Свободою". У 2022 році Рощина отримала премію "Мужність у журналістиці" за репортажі про повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

До зникнення влітку 2023 року під час відрядження на окуповані території журналістку вже затримували російські військові. Це сталося 11 березня 2022 року під час її намагань потрапити до тоді оточеного військами РФ Маріуполя. Співробітники російського ФСБ звинуватили медійницю в шпигунстві, утримували 10 днів, але згодом звільнили.