“Богородиця” за гроші, або Чому в скрутні часи посилюється віра в диво: історія Ганни Фесун

Історія з Ганною Фесун, яка називає себе “Богородицею, Матір’ю Всесвіту” і каже, що зцілює людей, не дивина. У часи неспокою завжди з’являються люди, які претендують на роль месії і рятівника. І хоча все здається очевидним, вони таки знаходять відгук та своїх адептів.

Чому в наше прогресивне, диджиталізоване, прагматичне століття людей може полонити містика, цікавилася журналістка Коротко про.

Раціональне послаблюється, йдемо до емоційного

Попит на магічні обряди існував завжди – це природа людської цікавості і бажання побачити диво. Інша справа, що в періоди нестабільності ця природна цікавість може стати болісною. Люди шукають порятунку там, де не шукали б, якби доля не принесла випробувань.

Жінка, яка влізла у шалені борги, аби платити Ганні Фесун за “енергетичну підтримку” життя її коханого, не малоосвічена дівчинка, а людина з вищою освітою, фахівець видавничої справи. Але навіть зараз, коли навколо новоявленої “Богородиці” розгорівся скандал, вона відстоює її правоту. Навіть наслідує манеру писати слова з великих літер: “Богородиця Ганна Фесун Врятувала Життя Мого Коханого... Я Завдячую Богородиці Ганні абсолютно всім у моєму Житті...” - написала Анна Луцюк у коментарі до посту публіциста Богдана Логвіненка.

Можна тільки уявити, скільки подібних історій залишаються не оприлюдненими щодо різних цілителів, майстрів Таро, спадкових ворожок, які ставлять свою рекламу під постами про важкопоранених або зниклих безвісти бійців.

- На жаль, сьогодні у суспільстві дуже високий рівень тривожності. Немає підтвердження тієї чи іншої передумови навіть на рівні енергетики. Ціни піднімаються, зарплати опускаються, бракує розуміння, чи скінчиться ця війна. Усі почуваються дуже невпевнено. А коли існує невпевненість, раціональний аспект послаблюється, ми йдемо до емоційного, - пояснює кандидат психологічних наук, психотерапевт Олена Рихальська. – Це такі закони психіки.

А що відбувається на емоційному рівні? Ми відчуваємо страх – за близьких, за себе або просто страх через неясне очікування поганого.

- От у цьому емоційному аспекті нас і чекають всі ворожки, астрологи або самопроголошені месії. Раціональне нам не дає гарантій. А вони дають: зараз шось покручу, пошепчу, пошлю енергію, і все відновиться, поверне на краще.

Олена нагадує, що споконвіку українці шукали розраду в молитвах, і це вірний шлях.

- Але молитва – це праця, це терпіння. Молитися треба у системній вірі в Бога. У душі ми розуміємо, що молитва не дає гарантій. А вони – ворожки і месії - ці гарантії дають, і тому їм хочеться вірити.

Приєднатися до найсильнішого образу

Історія саме з Ганною Фесун набула резонансу з кількох причин.

По-перше, вона вже була відома в кількох менш екзотичних іпостасях – як власниця кафе на Подолі, авторка документального фільму про українського письменника Тараса Прохаська, організаторка домашніх пологів і духовних практик для жінок, які називаються “доула”.

По-друге, людей збентежило її біле вбрання, яке дуже нагадувало Марію Деві Христос – керівницю сумнозвісного “Білого братства”. Якщо Марина Цвігун стверджувала, що в її тілі Діва Марія та Ісус Христос поєднуються, то Ганна Фесун розповідає, що Христос особисто вшанував її на “Богородицю”. Свої відео вона записує на фоні Софійського собору (дехто пригадує події 1993-го, коли адепти Цвігун намагалися його захопити). Про власну святість і здатність зцілювати говорить тихо, ніжно і проникливо – так, що в мережі розгорнулися суперечки щодо її душевного стану. Одні впевнені, що жінка трохи не в собі, інші – що вона сама щиро вірить в своє надприродне призначення.

Олена Рихальська вважає, що цей антураж збудований на прагматизмі.

- Те, як вона себе позиціонує, в іміджології називається приєднанням до найсильнішого образу, щоб впливати на людей, на масову свідомість. Так само діяли Деві Христос з чоловіком. Вони теж прийшли в момент, коли люди були розгублені і вразливі, - нагадує психолог.

Називайтеся хоч Христом, хоч Буддою

Звинувачення, які закидає Ганні Фесун громадськість, полягають в тому, що вона заробляє, маніпулюючи любов’ю рідних до важкопоранених воїнів. Деякі користувачі соцмереж навіть вимагають, щоб діяльністю “Богородиці” зацікавилась поліція, а то і СБУ. Однак юристи кажуть, що перспектив для кримінальної справи немає. Принаймні, з огляду на те, що зараз відомо.

- Щоб застосувати статтю ККУ про шахрайство, мають бути потерпілі. Наскільки я зрозумів, поки що йдеться про одну особу, яка такою себе не вважає. Навіть якщо провадження відкриють під тиском публікацій в пресі, його доведеться закривати, якщо не буде заяви від потерпілих, - каже адвокат Олексій Сиротін.

Юрист зауважує, що фактів, які б свідчили про зародження деструктивного руху на кшталт “Білого братства”, також не наведено. Якщо у “Богородиці” є свої шанувальники, вони не агресивні.

- Створювати релігійні гуртки, якщо там немає насилля, пропаганди жорстокості, не заборонено. “Білим братством” зайнялися, коли вони спробували влаштувати самоспалення у Софії. Так само не заборонено оголошувати себе Богородицею чи Буддою. От у Львові є колишній адвокат, який називає себе новим Ісусом Христом, і нічого. Щодо грошей, то так само не заборонено брати їх в борг чи передавати іншій людині. У справі Сандея Аделаджі (засновник церкви “Посольство Боже” та фінансової піраміди King’s Capital) теж були потерпілі, які відмовлялися себе такими визнавати. Бо були свідомі, що платили за душевний комфорт, який відчували на проповідях свого пастора.

Втім, і психолог, і юрист вважають, що події правильно надали розголосу. Це можливість хоча б  комусь нагадати, що завжди є охочі монетизувати їхню віру в диво.

Між іншим

Помиляються ті, хто вважають, що усі оператори окультизму є шахраями. Такі заняття в Україні цілком законні. У 2008 році в Національний класифікатор професій було внесено професії: астролог ( код 5151), ворожка, хіромант (код 5152), цілитель (3241). Офіційно брати гроші за маніпуляції з Таро, магічною кулею, викликати духів, посилати енергетичні промені або латати чакри можна, відкривши свій ФОП.

Перелічені професії містяться у 5-му розділу класифікатора «Працівники сфери торгівлі та послуг». Наше право - міркувати, чи користуватися тими послугами.