Більшість висновків про невідповідність суддів критерію доброчесності пов'язана з майном
Більшість висновків про невідповідність суддів критерію доброчесності пов'язана з майном

Більшість висновків про невідповідність суддів критерію доброчесності пов'язана з майном

Більшість рішень щодо невідповідності суддів або кандидатів у судді критерію доброчесності пов'язана з майновими питаннями.

Про це сказав експерт з питань судівництва Центру політико-правових реформ Роман Смалюк під час експертної дискусії в Укрінформі, презентуючи результати дослідження «Доброчесність у системі правосуддя».

За його словами, у межах дослідження була проаналізована практика доброчесності в системі правосуддя, яка склалася за 8 років. Загалом предметом аналізу стали 347 рішень, зокрема Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя, Етичної ради тощо.

«Ми виявили, що у 73% рішень єдиною підставою або однією з підстав, яка слугувала підставою для висновку про невідповідність особи критерію доброчесності, були так звані проблеми з майновими питаннями. Тобто або порушення вимог щодо декларування, або неспроможність пояснити джерела походження власного майна, або ж сумнівний спосіб набуття цього майна», - сказав Смаглюк.

За його словами, у процесі дослідження вивчалися питання професійної доброчесності суддів та кандидатів на посади суддів.

«У 137 рішеннях була наведена ця підстава. Тобто в кожного другого судді проблеми, пов’язані з неналежним ставленням до професійних обов’язків, порушенням вимог законодавства щодо подання декларації родинних зв’язків і доброчесності», - наголосив експерт.

За його словами, лише у 27% рішень були наведені обставини, які можуть свідчити про те, що особа була визнана недоброчесною через порушення етичних правил у позапрофесійному житті.

«Були випадки відвідування тимчасово окупованих територій, зловживання процесуальними правами при зверненні до суду саме як фізична особа, не як суддя, чи як адвокат, а особа сама захищала свої інтереси. Або невиконання судових рішень, притягнення до відповідальності. І також - повідомлення кандидатом або суддею недостовірних відомостей або надання документів, які мають ознаки підроблених у межах кадрових процедур», - поінформував Смаглюк.

Як повідомлялося, Вища рада правосуддя звільнила суддю Господарського суду міста Києва Інну Отрош, яка за результатами кваліфікаційного оцінювання визнана такою, що не відповідає посаді.

Теги за темою
Суд
Джерело матеріала
loader
loader