«Держоператор тилу» приховав ціни і постачальників харчів для ЗСУ – Наші гроші

Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу», яке проводить закупівлі від імені Міноборони, провело тендер в Prozorro та уклало угоду на постачання харчів для збройних сил у Рівненській області на суму 301,40 млн гривень, але приховало всі дані про підрядників та ціну харчів, пишуть «Наші гроші».

Автор матеріалу зазначає, що це вперше за час роботи «Держоператора тилу» було приховано всі дані про підрядників та ціну харчів. В підсумку невідомо, які фірми стали переможцями торгів та вартість окремих продуктів у контрактах.

«Це відбулось через те, що ДОТ вперше провів тендер по процедурі «динамічна система закупівель». Цю процедуру було впроваджено на початку 2024 року для закупівель, пов’язаних з чутливою інформацією у військовій сфері», - зазначає автор матеріалу.

Раніше Агенція оборонних закупівель і Держспецзв’язку використовували цю процедуру для покупки квадрокоптерів для анонімізації підрядників, однак оприлюднюють дані про ціну та кількість придбаних дронів.

Натомість закупівлі харчів після розслідувань ZN.UA про масштабні відмивання коштів проходили за відкритими торгами.

«Наші гроші» зазначають, що перший етап закупівлі продуктів за закритим тендером ДОТ був відкритим – підструктура МО провела кваліфікацію учасників ринку та обрала фірми, які відповідали вимогам – ТОВ «Фабрика смаку», ТОВ «Юг прод торг», ТОВ «Трейд граніт інвест», ТОВ «Охтирка м’ясопродукт», ТОВ «Атомсервіс», ТОВ «Аделін», ТОВ «Міт Пром», ТОВ «Контракт продрезерв 5», ТОВ «Буський консервний завод».

На разі  очікується підписання ще однієї угоди про закупівлю продуктів на суму 606,80 млн грн на харчі для військових у Львівській області.

Нагадаємо, з початком вторгнення уряд дозволив військовим не публікувати дані про свої закупівлі у Prozorro  з міркувань безпеки та пришвидшення тендерних процедур. Водночас за даними аудиту  Рахункової палати, Міноборони у першому півріччі 2023 року закуповувало продукти харчування за цінами на 30 % вищими за споживчі ціни, не проводило аналізу цін, не контролювало реальну кількість поставленої продукції, а 75% позицій каталогу продуктів взагалі не постачалось частинами.