ДБР у межах досудового слідства вивчає списки, які знайшли під час обшуків у робочому кабінеті керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи. У них, повідомляють у відомстві, були зазначені прізвища та фіктивні діагнози.
Про це розповіла речниця теруправління ДБР у Хмельницькому Катерина Герасімук, повідомляє Суспільне Хмельницький.
Це означає не тільки те, що фігурантка справи вела свою "бухгалтерію", але й те, що вона тримала кожного з тих, хто їй платив, на "короткому повідку": якщо б людина була з чимось незгодна або вирішила більше не мати справ з лікарем, все одно б залишалася на гачку у тієї, кому давала хабар.
Але не тільки хабарниця відповідатиме за злочин. Адвокатка Наталія Свірневська розповіла, яку відповідальність нестимуть ті, хто є у списках, тобто, "ухилянти", після того, як їх знайдуть та перевірять органи досудового розслідування.
"Треба буде встановлювати, правильний чи неправильний вказаний діагноз. Під час допиту повинні з'ясувати, чому людина звернулась у МСЕК. Можна перевірити, чи зверталась вона раніше за такою допомогою. Якщо доведуть, що діагноз неправильний, то будуть досліджуватися питання, як вдалось знайти людей, які погодились його встановити", — зазначила адвокатка.
Наталія Свірневська пояснила, якщо буде доведено, що у людини зі списку неправильний діагноз, який "встановлений" з метою ухилення від мобілізації, їй може загрожувати відповідальність за статтею 336 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до п'яти років.
Адвокатка розповіла, якщо органи досудового розслідування встановлять, що крім цього, були надані гроші за те, щоб отримати діагноз, який би давав підстави на відстрочку чи на те, щоб не служити в ЗСУ, то такі дії можуть кваліфікуватися за статтею 369 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
"Будуть з'ясовувати, чи їх змусили дати хабар, чи вони самі його пропонували. Від цього залежатиме не тільки кваліфікація, але й міра покарання", — пояснила Наталія Свірневська.
Нагадаємо, голова медико-соціальної комісії із Хмельницької області заробила мільйони на незаконному оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути мобілізації. Свої оборудки вона проводила за сприяння сина.
Як повідомили Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора, під час обшуку в кабінеті голови МСЕК слідчі знайшли 100 тис доларів США готівкою, а також низку медичних документів, які можуть бути підробленими, списки «клієнтів» із прізвищами та фіктивними діагнозами.
Однак більший сюрприз чекав слідчих вдома, де мати з сином зберігали 5 млн 244 тис доларів США, 300 тис євро та понад 5 млн грн, брендові прикраси і коштовності. Додатково правоохоронці встановили, що родина чиновників належать чималі статки, як от 30 об’єктів нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев’ять елітних автомобілів, корпоративні права на 48 млн грн, готельно-ресторанний комплекс на майже 3 тис м кв в одному із парків міста Хмельницького. За кордоном у їх власності є нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також «накопичила» майже 2,3 млн доларів США.
Начальником Пенсійного фонду Хмельниччини є Олександр Крупа. Його мати, Тетяна Крупа, очолює Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи, а також є депутаткою обласної ради від «Слуги народу». Батько родини, Володимир Крупа, зараз на публічних посадах не працює, а раніше він був керівником Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області.