Працівники Державного бюро розслідувань завершили розслідування кримінального провадження щодо колишніх топпосадовців банку «Фінанси та Кредит». Їх підозрюють у розтраті майна банку у складі злочинної організації на суму понад 608 млн грн. Про це повідомляє пресслужба ДБР.
За даними слідства, один з акціонерів банку у період з 2007 по 2015 рік організував протиправну схему кредитування підконтрольних йому компаній для виведення коштів банківської установи на офшорні компанії для їх подальшої легалізації. Функціонування схеми забезпечувалось підконтрольними та лояльними акціонеру високопосадовцями банку та довіреними особами.
Як зазначають правоохоронці, лише один з епізодів кредитування підконтрольної акціонеру компанії завдав банку збитків на понад 608 млн грн.
«Учасники злочинної організації намагалися придати своїм діям вигляду законності та замаскувати протиправне походження коштів, одержаних внаслідок оборудки. Для цього вони протягом п'яти років уклали до основного кредитного договору понад сотню додаткових угод, якими поступово та безпідставно збільшили позичальнику кредитний ліміт. Банк при цьому не отримав будь-якої ліквідної застави», – йдеться в повідомленні.
Колишні високопосадовці банку підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 255 Кримінального кодексу (участь у злочинній організації та участь у злочинах, вчинюваних такою організацією), а також ст. 191 Кримінального кодексу (розтрата чужого майна в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у складі злочинної організації).
Фігурантам загрожує до дванадцяти років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Наразі розпочато ознайомлення сторони захисту з матеріалами провадження, після чого справу буде передано до суду.
Як повідомлялося, Дніпровський районний суд Києва звільнив від кримінальної відповідальності колишнього заступника голови правління банку «Фінанси і Кредит» Ігоря Копертехіна від кримінальної відповідальності у звʼязку з закінченням строків давності.
До слова, 3 серпня НАБУ повідомило про підозру бізнесмену Жеваго. За даними слідства, у 2002 році Жеваго придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у чотирьох компаній. 18 років потому колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Проте, суд відмовив у задоволенні вимог. Однак у 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів.