Успіх РФ в Україні може загострити напруженість у Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні - Міноборони Польщі

Потенційне досягнення Росією своїх агресивних цілей в Україні може спонукати російського правителя Володимира Путіна до активізації агресивних дій у Європі, а режими в усьому світі – до досягнення своїх цілей військовими засобами, зокрема загострити напруженість в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Про це віцепремʼєр – міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш сказав на відкритті Варшавського безпекового форуму, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Важливо підкреслити, що потенційний крах незалежної України мав би катастрофічні наслідки. Така подія, ймовірно, заохотить не лише Путіна в Європі, а й інші режими в усьому світі до досягнення своїх цілей військовими засобами. Наша дискусія має бути зосереджена на забезпеченні міжнародних гарантій безпеки України, яка терміново потребує нашої підтримки", – сказав Косіняк-Камиш.

За його словами, країни-союзники повинні докласти всіх зусиль, щоб Україна стала членом НАТО.

"Безпека Європи та Індійсько-Тихоокеанського регіону стає все більш взаємозалежною, з потенційним ефектом доміно. Якщо вторгнення Росії в Україну буде успішним, такий результат може загострити напруженість в Індо-Тихоокеанському регіоні та, крім того, спонукати Путіна до активізації агресивних дій у Європі", – додав він.

Міністр оборони Польщі також зауважив, що майбутню роль ЄС у сфері безпеки слід оцінювати відносно НАТО та посилення колективної безпеки.

"Оборонна промисловість у наших країнах повинна адаптуватися до надзвичайних вимог шляхом збільшення військового виробництва, особливо боєприпасів і засобів самооборони… Ми ніколи не повинні забувати, що тісна співпраця між ЄС і НАТО є важливим елементом нашої майбутньої безпеки", – сказав польський урядовець.

Він наголосив на тому, що загальні видатки Польщі на оборону цього року досягнуть 4,2% ВВП, а наступного – 4,7%.

Як повідомляв Укрінформ, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Польща надала Україні військову, фінансову та гуманітарну допомогу на загальну суму 4,3 млрд євро.