Українська вища освіта не синхронізована з ринком праці: експерт розповів, чому

Перед російським повномасштабним вторгненням Україна посідала перше місце у світі за охопленням вищою освітою молоді 25–29 років — майже 60%. Велику Британію, яка була на другому місці, Україна випереджала аж на 10%. Лідером у Східній Європі лідером є Болгарія з удвічі нижчим показником, пише доктор економічних наук, професор, директор міжнародного наукового центру з корпоративного управління Олександр Костюк у статті "Як синхронізувати систему вищої освіти й ринок праці? Міжнародний досвід та Україна". 

“І маючи такий високий показник, Україна посідає лише 83-тє місце у світі за продуктивністю праці. Отже, в нас вища освіта настільки не синхронізована з ринком праці?”, – зауважує автор.

За словами Олександра Костюка, не може не дивувати 60% розрив у доступі до вищої освіти між молоддю цієї вікової групи за рівнем їх добробуту. Зокрема мають вищу освіту 80% заможних і лише 20% незаможних громадян. 

Автор зауважує, що в Німеччині такий розрив становить лише 30%, у Британії — 40, у Болгарії — 45%. 

“За цим непривабним показником Україна входить до першої п’ятірки країн світу. За таких обставин важко очікувати відбудови соціально справедливої держави, тому ситуацію варто виправляти, й роль МОН тут дуже важлива”, – пише Костюк.

Автор додає. що у рейтингу Global Employability University Ranking and Survey (GEURS) є шість ключових характеристик випускників вишів, які цінують роботодавці: спеціалізація, фахові та універсальні навички, академічна успішність, робочий досвід, участь у соціально важливих проєктах та лідерство, а також міжнародний досвід.