Країни НАТО посилюють оборону, захищаючись від гібридних атак Росії

Міністр оборони Румунії закликав союзників по НАТО вжити заходів у зв’язку з почастішанням випадків вторгнення російських ракет і безпілотників у повітряний простір Альянсу. Глави оборонних відомств держав “Бухарестської дев’ятки” зустрілися 18 вересня в столиці Румунії. Центральна тема — зміцнення оборони східного флангу Альянсу, повідомляє FREEДOM.

У ніч із 7 на 8 вересня Росія порушила повітряний простір Румунії. На територію країни залетіли російські ударні дрони. Пізніше в Повітряних силах ЗСУ повідомили, що безпілотники залишили територію Румунії й атакували населені пункти Одеської області. За останній місяць російські дрони залітали в Латвію, Румунію та Польщу.

“Ми підтвердили гібридні атаки на союзників, а також участь Білорусі в діях Росії. На зустрічі міністрів оборони НАТО в жовтні треба буде розглянути питання про знищення безпілотників, що входять у повітряний простір союзників”, — заявив заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський на зустрічі міністрів оборони “Бухарестської дев’ятки”.

Київ неодноразово закликав союзників збивати російські ракети та безпілотники над територією України, але в Польщі та Румунії робити це поки що не готові. Водночас міністри оборони Румунії, Польщі та Латвії підписали спільний лист до союзників, у якому наполягають на негайному введенні ротації протиповітряної оборони НАТО, а також вимагають, щоб Альянс вжив додаткових заходів зі стримування, спостереження, розвідки та повітряного патрулювання на східному фланзі блоку.

“Держави-члени “Бухарестської дев’ятки” занепокоєні ситуаціями з несанкціонованими проникненнями російських безпілотників у повітряний простір НАТО — у Польщі, Румунії, Латвії, а також ескалацією напруженості вздовж кордонів Альянсу. Ми виступаємо за визначення деяких форм скоординованого реагування на союзницькому рівні”, — зазначив міністр оборони Румунії Ангел Тилвер на зустрічі міністрів оборони “Бухарестської дев’ятки”.

У 2006 році країни НАТО домовилися виділяти на сферу безпеки й оборони не менше 2% ВВП. У 2023 році тільки 11 держав із 31 виконали свої фінансові зобов’язання. При цьому 2% ВВП — недостатньо, вважають деякі лідери країн Альянсу. Так, Литва планує збільшити видатки на національну оборону до 4% ВВП, щоб мати змогу придбати системи протиповітряної оборони дальнього радіуса дії та іншу військову техніку.

“На мою думку, мета, яку ми повинні обговорювати, — це збільшення фінансування оборони до 4% ВВП. Це дозволило б нам не тільки зберегти те, що ми хочемо, а й почати розглядати національну програму Patriot, тобто придбання систем протиповітряної оборони великої дальності, а також бойових вертольотів, які були б ефективними проти сил противника”, — заявив міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас на з’їзді партії “Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи”.

Євросоюз готується до вступу на посаду першого в історії комісара з оборони. Майбутній комісар Андрюс Кубілюс заявив, що Євросоюз повинен негайно зміцнити оборону, оскільки Росія, очевидно, готується до війни проти ЄС.

“Міністри оборони й генерали НАТО єдині в тому, що Володимир Путін може бути готовим до конфронтації з НАТО і ЄС через шість-вісім років. Якщо серйозно поставитися до цих оцінок, то це час, за який ми повинні підготуватися. Часу небагато. Це означає, що ми маємо ухвалювати швидкі й амбітні рішення”, — зазначив претендент на посаду комісара ЄС з оборони Андрюс Кубілюс у коментарі агентству Reuters.

Андрюс Кубілюс повідомив: протягом наступних кількох років планує інвестувати в оборонну промисловість Європи понад 500 млрд євро.