Українсько-польська робоча група займатиметься пошуком та ексгумацією місць пам'яті після воєнного стану

Український інститут національної пам'яті почне працювати у групі польсько-українських фахівців, що займатимуться пошуками, ексгумаціями, легалізацією та охороною місць пам'яті за 3 місяці після завершення воєнного стану, її очолять заступники Мінкультів обох країн.

Про це розповів УІНП у коментарі для "Суспільне.Культура".

Раніше УІНП підтвердив, що президентка Товариства польсько-українського примирення Кароліна Романовська Адамець офіційно звернулася до відомства з запитом про пошук та ексгумацію останків у селі Угли Рівненської області.

УІНП у своєму коментарі розповів, що установа не видає дозволів на пошукові роботи та ексгумацію, тож не може їх заборонити. Дозволами на пошукові роботи займається Мінкульт, а дозволами на ексгумацію — Державна міжвідомча комісія з увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій (ДМВК).

Спершу спеціалізована організація проводить пошукові роботи, встановлює місця поховань та стан їхнього збереження. Після цього формує звіт про проведені роботи та не завжди проводить ексгумацію.

"Вона не є обов'язковою процедурою, адже більш турботлива для людських останків процедура меморіалізації на місці виявлення", — наголосили в УІНП. Якщо треба ексгумація обов'язковим є отримання дозволу від ДВМК. "Наразі через війну кількість фахівців, які можуть проводити подібні роботи, дуже скоротилася, так само як і кількість умовно безпечних для проведення робіт локацій. Тож це питання не лише політичної волі, але і можливостей, наявних у часі війни ресурсів", — розповіли в УІНП.

Про конфлікти навколо місць поховань у Польщі та Україні

"Між українською і польською стороною питання пошуку, ексгумації та впорядкування польських місць пам'яті на території України й українських місць пам'яті на території Польщі завжди були чутливими. "[Вони] стосуються болісних і часто не повністю пропрацьованих нашими суспільствами подій недавнього минулого", — наголосили в УІНП.

Відомство наводить інцидент, що відбувся у 2000-х роках, коли мали відкрити пам'ятник українцям, що були жертвами злочину в Сагрині, Польща, проте офіційного відкриття за участю польської та української сторони так і не відбулося, хоча про це було домовлено у двосторонніх угодах урядів.

У 2015-му почалися дискусії, які "були спричинені не завжди належною реакцією польської влади на факти вандалізму на українських місцях пам'яті на території Польщі", — розповідає УІНП. Близько півтора десятка випадків наруги над українськими могилами відбулося тоді за кілька років. Щодо більшості з них польська влада не вжила жодних заходів для відновлення місць пам'яті.

"Показовою, на жаль, стала ситуація довкола відновлення пам’ятника на могилі полеглих воїнів УПА, які загинули у боях з радянськими підрозділами, на горі Монастир біля с. Верхрата у Підкарпатському воєводстві у Польщі", — продовжує відомство.

Місце пам'яті облаштували польські офіційні інституції в 1990-х роках. Невідомі вандали знищили плиту з іменами вояків УПА. Пізніше без погодження з українською стороною невідомі особи встановили іншу табличку з іншим текстом без імен, — "що фактично стирало суттєву частину пам'яті, пов'язану з цим місцем", — підкреслили в УІНП.

На рівні президентів України й Польщі неодноразово обговорювали відновлення таблички в її початковому форматі, однак питання залишається нерозв'язаним, а імена вояків УПА так і не повернуті на меморіальну таблицю. Відомство наголосило, що Україна всіляко йшла на зустріч, зокрема надаючи дозволи для проведення ексгумації польських жертв на території України, хоча поляки своєї частини домовленостей не виконували.

Українські фахівці закликали припинити видання дозволів, поки поляки не виконають взяті на себе зобов'язання щодо збереження українських поховань у Польщі.

Міністерство культури та інформаційної політики у 2019-му відновило видання дозволів для ексгумації.

"За цей час відбулося кілька пошукових досліджень з участю польської сторони, зокрема і на Волині. Навіть після початку повномасштабної війни в Україні проводяться пошукові експедиції. Зокрема, нещодавно у 2023 році, українські і польські дослідники провели експедицію на Тернопільщині з пошуку поховань осіб польської національності на території колишнього сільського цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники)", — стверджує УІНП.

Вони вказують, що питання пацифікації та її наслідків не порушували:

"На нашу думку, ці питання, як і, зрештою, усі історичні сторінки непростих україно-польських стосунків, передусім потребують виваженого діалогу істориків, фахівців, а не тих чи інших політично зумовлених заяв", — наголосили в УІНП.

Створення спільної робочої групи з ексгумації та охорони місць пам'яті

1 червня 2022 року відбувся візит прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького та його команди до Києва. Тоді український Мінкульт і Міністерство культури й національної спадщини Республіки Польща підписали меморандум про співпрацю у сфері національної пам'яті.

В документі йшлося про співпрацю з розшуку, ексгумації, похованні, відзначення, легалізації, реконструкції та правової охорони місць вшанування та поховань.

Для виконання цих завдань країни створять українсько-польську робочу групу. В ній мають бути фахівці профільних установ обох держав, а головуватимуть заступники міністрів культури обох країн. Проєкт почнуть реалізовувати через три місяці після завершення дії воєнного стану на території України. Група почне створювати компетенцію та терміни подання заяв і розгляд справ у сфері пам'яті.

"Ми вважаємо що пам'ять усіх має бути належно пошановано, але водночас вважаємо, що діяльність у цій сфері має спиратись на засади рівноправного діалогу щодо історії та пам'яті. Український інститут національної пам'яті залишається відкритим до співпраці та конкретних пропозицій, які дадуть змогу вшанувати пам'ять всіх жертв Волинської трагедії, а також розраховує на відновлення українських могил, що зазнали актів вандалізму та нищення на території Польщі", — підсумували в УІНП.