Європа цього року загалом пережила непростий туристичний сезон – Венецію, Барселону, Амстердам та інші міста заполонили туристи з усього світу, мабуть, бажаючи надолужити втрачене за час пандемії Covid-19. За прогнозами, 2024 рік стане рекордним за кількістю прийнятих мандрівників, пише Нова Газета.
У зв'язку з цим у багатьох містах розпочалися протести проти туристів, з'явилися графіті та плакати з написами Go to your f***ing home (Повертайтеся до себе додому). Коли в місті занадто багато туристів, життя місцевих часто стає нестерпним. Наприклад, їм може бракувати житла, оскільки власникам тепер вигідніше здавати нерухомість у короткострокову оренду. Під туристів починає підлаштовуватися й решта міської інфраструктури, що змушує місцевих їхати з центральних районів до передмість.
При цьому найчастіше економіка популярних у туристів міст дуже залежить від них, а, наприклад, для Венеції і є основою економічного благополуччя.
Зниклі венеціанці
47-річний Клаудіо Верньє – корінний венеціанець. Його родина володіє кафе на найвідомішій площі Венеції Сан-Марко, а також кількома магазинчиками неподалік іншої визначної пам'ятки – мосту Ріальто. Iталієць зізнається, що для нього велика удача та щастя народитися та жити у Венеції. Але його турбує доля нових поколінь, у тому числі його дітей, чи зможуть вони продовжувати жити в цьому місті?
Він каже: щороку туристів ставало дедалі більше. Закривалися невеликі лавки, де місцеві любили купувати свіжу випічку, а на їхньому місці з'являлися магазини із сувенірами. Будинки в історичному центрі масово перетворювалися на готелі та апартаменти для туристів.
Нині в історичному центрі постійно мешкають менше ніж 50 тис. венеціанців. При цьому місто приймає близько 20-30 млн відвідувачів на рік, більшість з яких приїжджають тільки на день і не залишаються на ніч. Це надто багато для такого маленького міста. З цієї причини з початку 1950-х років Венеція втратила понад 120 тис. місцевих жителів – вони вважали за краще перебратися на материкову частину.
У Венеції немає законодавства, яке б захищало місцевих мешканців та регулювало кількість будинків, які можна здавати подобово. Тому бізнесмени та інвестиційні фонди почали скуповувати нерухомість та робити з нею все, що хочуть. В результаті ціни зросли, доступного для місцевих житла поменшало, і місто почало втрачати своїх мешканців.
За даними на 2021 рік, 42% площ в історичному центрі здавалося мандрівникам. І якщо середня вартість довгострокової оренди варіюється від 800 до 1500 євро на місяць, то на Airbnb середня ціна за ніч складає 204 євро.
Крім того, величезна кількість туристів негативно впливає на стан пам'яток архітектури. Наприклад, хвилі від круїзних лайнерів, які прибувають до Венеціанської лагуни, перш ніж їх заборонили у 2021 році, призводили до ерозії фундаменту будівель.
Пастка туризму
Проблема переповненості міст туристами виникла нещодавно. Люди почали масово подорожувати нещодавно – у 1980–1990-ті роки. Раніше вони їздили, скоріше, у справах чи до родичів. Дозволити собі поїздки заради задоволення могли лише дуже забезпечені люди.
Але в 2010-х кількість лоукостерів, хостелів та подорожей почала зростати. В результаті про овертуризм (від англ. overtourism – «надмірний туризм») – проблему перенасичення міста мандрівниками – у Європі заговорили ще до пандемії коронавірусу. Цей термін використовують, коли негативного впливу від потоку туристів стає настільки багато, що воно перекриває позитивні ефекти і призводить до невдоволення місцевих жителів.
Найпоширеніші та тривожні наслідки овертуризму – переповненість міст людьми, часто дуже галасливими, зростання цін, брак житла, забруднення довкілля та зношування пам'яток культури.
При цьому часто популярні місця потрапляють у пастку туристичного прокляття – починають економічно залежати від потоку людей і одночасно страждати від нього, але не могти відмовитися.
Від туризму залежить економічний добробут місцевих, бо економіка деяких міст просто базується на цьому. У цьому плані показовою стала пандемія коронавірусу, коли бізнес масово закривався через брак відвідувачів. Все це збалансувати – досить велика проблема.
Боротьба із туристами
До двадцятки найбільш перевантажених туристами міст, крім Венеції та Барселони, входять Амстердам, Лісабон, Флоренція, а також хорватський Дубровник, який різко набрав популярності після того, як там зняли частину епізодів «Гри престолів».
Основним заходом боротьби з наслідками овертуризму в цих містах влада бачить обмеження короткострокової оренди квартир, особливо через сайти-агрегатори типу Airbnb і Booking.
Так, наприклад, з 2021 року Амстердам зобов'язав усіх орендодавців, які використовують платформу Airbnb, отримувати спеціальний реєстраційний номер. Без нього неможливо зареєструватися та опублікувати своє оголошення. Крім того, місто по суті заборонило будівництво нових готелів.
Подібні заходи ввели в Нью-Йорку: тепер орендодавці мають реєструвати житло у міської влади, щоб мати право складати його на короткостроковій основі. А Airbnb чи Booking зобов'язані перевіряти, чи схвалено заявку господаря на реєстрацію. Порушникам загрожує штраф до 5000 доларів, а платформі – до $1500 за угоди, пов'язані з незаконною орендою.
Барселонці виходять на протести
До радикальних методів вдалися в Барселоні – мер міста Жауме Кольбоні пообіцяв, що влада перестане видавати нові ліцензії на нерухомість, що здається в оренду туристам, і не продовжуватимуть діючих, яких зараз понад 10 тис. Таким чином, до 2029 року все це житло має зникнути з Airbnb та подібних сервісів та повернутися у розпорядження місцевих мешканців. Також видачу нових ліцензій призупинили до 2030 року у Португалії. Після цього ліцензії на експлуатацію доведеться оновлювати кожні п'ять років.
На початку липня 2024 року на туристів у Барселоні чекав холодний прийом. Кілька тисяч мешканців міста вийшли на акцію протесту та почали поливати приїжджих водою з водяних пістолетів. Таким чином вони хотіли привернути увагу до необхідності знайти баланс між туризмом, повсякденним життям місцевих та економікою міста.
Іспанців турбують не стільки туристи, скільки «надто агресивна за своєю природою» туристична індустрія та відсутність контролю за галуззю з боку держави.
Найсерйознішим наслідком овертуризму для Барселони, як і Венеції, стала проблема нестачі житла. З 2007 по 2020 рік із Готичного кварталу у центрі міста поїхали 45% місцевих мешканців.
До слова, свропейські мандрівники, які відвідують Велику Британію без візи, незабаром будуть зобов'язані сплачувати збір у розмірі 10 фунтів стерлінгів (близько 12 євро).