Лізі чемпіонів – 70 років! Як вона пройшла від змагань для обраних до турніру на 36+ команд

Найцікавіший формат клубних міжнародних змагань, де регулярно є українські клуби, цього року святкує 70 років! Різні назви, різні формати, різні кількості учасників - але це завжди був шалений змагальний процес зі своїми плюсами, мінусами та сенсаціями. Перед початком нової ери Ліги чемпіонів, саме час згадати, якою вона була на початку століття, чому там грають не тільки чемпіони (всупереч назві) та як взагалі виникла ідея. OBOZ.UA розповідає про ключові етапи становлення головного клубного турніру планети та як ЛЧ стала такою, якою ми знаємо її сьогодні.

Зародження Кубка чемпіонів: перші клуби потрапили через запрошення

Важко уявити собі таке сьогодні, але найелітніший турнір Європи - Кубок європейських чемпіонів - було вигадано на пропозицію французького спортивного журналіста Габріеля Ано, редактора газети L'Équipe. Тоді він почув популярну в Англії думку, що "Вулверхемптон", угорський "Гонвед" і російський "Спартак" нібито найсильніші клуби світу. Ано заявив: для виявлення дійсно найсильнішого потрібне змагання, де будуть і домашні, і гостьові матчі. Від лише думки до першого матчу КЄЧ минув рік - все почалося восени 1955-го року.

Перші змагання пройшли у Франції. 16 найсильніших команд в основному етапі боролися за право зіграти на "Парк де Пренс" і стати першим переможцем нового європейського турніру. Жеребкування не було - L'Équipe самотужки визначив гідних та розіслав їм запрошення. Цікаво, що до участі запросили "Челсі", але федерація Англії порадила їм концентруватися на Прем’єр-лізі, а не на міжнародних змаганнях. Перший матч першого кола пройшов 4-го вересня: португальський "Спортінг" і югославський "Партизан" зіграли внічию 3:3. Далі команди за результатами двох матчів визначали переможця, у фінал вийшли "Реал" і "Реймс" - 4:3 тоді виграли вершкові. Це був початок їх легендарної п’ятирічної переможної серії.

60-ті: перша велика ідея на 32 команди

60-ті стали епохою масштабування - із кожним наступним розіграшем кількість учасників турніру більшала. Дійшло до того, що в 67-му році стартує основна сітка з 32 командами. У кожному раунді вони грають спарені матчі на вибування до фіналу. Фактично це було 2 суперники восени і ще 3 навесні, якщо команда втримається до вирішального двобою. Наприклад, у період 77-82 років глядачі побачили як "Ноттінгем" двічі поспіль вигравав КЄЧ, а швейцарський "Грассхопперс" зупиняв "Реал" ще на початку турніру. Такий формат проіснує понад 20 років.

Злам епохи: УЄФА починає експерименти з форматом

Доленосна конференція відбувається на початку 90-х. Спочатку в Англії, а потім в Італії виконком УЄФА обговорює новий формат турніру. Замість олімпійської системи на виліт його розвивають до кваліфікації, 1-го раунду, групи та плей-оф. Насправді плей-оф тоді вже був фіналом - по одному переможцю із двох квартетів зустрічалися за право підняти над головою Кубок. Тоді долю випробувала навіть наша сімферопольська "Таврія": перемігши у кваліфікації "Шелбурн", вона потрапила до 1 етапу, де поступилася "Сьону". Участь брали дійсно чемпіони країн; побачити такі незвичні назви, як "Лех", "Гетеборг" чи "Акранес" було зовсім не дивно.

У 1993-му турнір остаточно змінює назву на звичну нам Лігу Чемпіонів. УЄФА каже, що тоді фанати по всій Європі сприйняли це, як подих нового футболу та надію на новий турнір з інноваційним футболом. Реформується груповий етап у 94-му, буде 16 учасників основного розіграшу. Виникає звична нам форма - переможці групи (вже по 2) йдуть далі, змагатися на виліт. Недовго проіснує додатковий етап груп, який пізніше замінять на стадію 1/8.

Із 97-го року країни зможуть делегувати і срібних призерів національних чемпіонатів, але тільки восьми кращих асоціацій УЄФА. За три роки повернулися клуби і з маленьких країн, а сам турнір тепер починався із двох відбіркових раундів. Далі кількість учасників тільки зростатиме, з’явиться можливість вилетіти до Ліги Європи, а від Англії чи Німеччини буде аж по 3 (потім 4 і навіть 5) команди. Так ми отримаємо 32 учасники квартетів і кілька українських казок, включно із Луческу та Шовковським.

Переможець почав потрапляти до групи тільки 20 років тому

Цьому посприяла дуже принципова історія. Де б ще вона трапилась, аби як не в Англії, між двома затятими суперниками в Ліверпулі. Сезон 04/05, "Ліверпуль" виграв Лігу чемпіонів, але в АПЛ завершив сезон 5-им. Ще один мерсисайдський клуб - "Евертон" - фінішував у Англії четвертим. Аби визначити, хто ж буде грати в ЛЧ, довелося скликати засідання Футбольної асоціації Англії, та ухвалила делегувати ірисок. Однак у справу втрутилася УЄФА та віддала путівку обом командам із Ліверпуля, тільки на різних стадіях кваліфікації. Потім футбольні функціонери зрозуміли долю несправедливості такого рішення і тепер ми маємо правило, що переможець Ліги чемпіонів автоматично потрапляє до групового раунду наступного розіграшу, незалежно від його фінішу у власній країні.

2024: спільна таблиця замість групового етапу

Точніше буде сказати, що цей період розпочався ще всередині 2010-х. Тоді вперше промайнула ідея зробити оновлення, на розробку якого знадобилося довгих 6 років! Все було готовим до запуску в 2024-му, аби Ібрагімович пояснював нам правила, Буффон витягував кульки, а Роналду хизувався собою, запускаючи суперкомп’ютер для підбору суперників.

Ліга Чемпіонів кардинально змінилася: замість передбачуваних результатів груп і початку боротьби лише у чвертьфіналі, перші заруби ми побачимо вже цієї осені. Чого варті тільки повторення трьох останніх фіналів ЛЧ! Або обидва німецькі суперколективи для "Шахтаря", в якого тепер немає права на помилку в спільній таблиці.

Словом, поки нічого не зрозуміло, але багатообіцяюче; перший тур навіть довелося розтягнути аж на 3 дні. ЛЧ пройшла кардинальну трансформацію з турніру еліт до всеосяжного змагання, де маємо купу команд з однієї країни. Виникає ситуація, де гіпотетично найслабші можуть потіснити середняків у спільній таблиці, навіть програвши одвічним грандам. 8 матчів у кожної команди - свято футболу і купа викликів для тренерського штабу. За це ми і любимо Лігу Чемпіонів!