Нацбанк встановив ліміти на використання карток за кордоном - на золото, ювелірку та нерухомість
Національний банк України з 10 вересня встановлює ліміти на використання валютних карток для українців в інших країнах. Про це повідомила прес-служба НБУ.
- Посилення обмежень стосуватиметься розрахунків за кордоном з використанням платіжних карток, випущених українськими банками до рахунків в іноземній валюті, для оплати низки товарів та послуг, зокрема: годинників, ювелірних виробів, виробів зі срібла, дорогоцінного каміння, монет тощо. НБУ встановлює щомісячний ліміт у розмірі 100 тис. грн в еквіваленті на розрахунки за кордоном, які здійснюються з використанням платіжних карток, відкритих українськими банками до рахунків в іноземній валюті, на операції з кодами торговця 5094 (дорогоцінне каміння, метали та ювелірні вироби4), 5 ( годинник, ювелірні вироби та вироби) та 5972 (магазини монет та марок). Такий ліміт відповідає загальному ліміту, встановленому НБУ для розрахунків за кордоном платіжними картками, випущеними українськими банками до рахунків у національній валюті, – розповіли у НАцбанку.
Крім того, ліміт 500 тис. грн на місяць встановлений на операції з агентами нерухомості за кордоном. До них включено комісії та оплату за проживання. У НБУ наголошують, що такий ліміт враховує потреби українців, які перебувають за межами України або мандрують за кордоном, та задовольняє потреби 98% клієнтів банків, які здійснюють зазначені операції.
- Наприкінці серпня в НБУ попередили, що з 1 жовтня в Україні півроку діятиме ліміт на перекази з картки на картку – 150 000 грн на місяць.
- 3 вересня голова Національного банку Андрій Пишний запевнив, що на ініціативу щодо зміни назви монети з "копійки" на "крок" не буде витрачено жодної копійки з державного бюджету.
- 2 вересня Національний банк ініціював зміну назви монет із "копійки" на "крок" у рамках дерусифікації та відновлення історичної справедливості. Регулятор пояснив, що назва "копійка" має московське походження, тоді як "крок" є суто українською.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F68%2Fad2208609a47de67ccbc9b647d3662c7.jpg)
Вчасно увімкнути захисний режим: як біотехнологія рятує рослини від посухи та водного стресу
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F68%2F317b56a7bf473ad037a108f31dcb6c72.jpg)
Переробники пішли за черешнями та вишнями у Центральну Азію
Борги перед інвесторами стримують розвиток зеленої енергетики – юристка
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F68%2Fb8199b1e5ea2b936802f721dcc912615.jpg)
Agritechnica 2025: акцент на цифровізації та рішеннях з адаптації до змін клімату
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F68%2F66e285e082fbb2d3695bd98043ea924c.jpg)
АМПУ друга за прибутками серед державних компаній
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F69%2Fdc8783b6de6ba09c4bd8e6c3cdb60fc9.jpg)
Перший врожай ранньої прибуткової картоплі збирають на Чернігівщині
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F68%2Fd3defefa42dc66aa607a004f4481d54b.png)