Тисячолітній шторм. Учені нарешті пролили світло на дивну суперзливу в Китаї

У липні 2021 року на Чженчжоу, центральному регіоні Китаю, обрушилася екстремальна суперзлива. Місцеві денні опади склали понад 300 мм, загалом у регіоні за три дні випала майже річна кількість опадів. Явище виявилося настільки екстремальним, що вчені дали йому назву — злива "7,20", пише SciTechDaily.

У новому дослідженні команда доктора Хонг Янь реконструювала рекордну суперзливу, припустивши, що такі екстремальні погодні явища надалі можуть стати більш поширеними через глобальне потепління планети.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Злива, подібна до суперзливи "7,20", у метеорологічній статистиці вважається явищем "раз на тисячоліття". Учені зазначають, що таке позначення ґрунтується на інструментальних даних за останні 100 років. Однак у міру потепління планети кліматичний фон екстремальних погодних явищ швидко змінюється, а тому вчені зосередилися на тому, наскільки рідкісними в майбутньому стануть подібні явища.

У своїй роботі доктор Янь із колегами прагнули дізнатися, чи залишиться суперзлива "7,20" катастрофою "раз на тисячоліття" або стане новим нормальним явищем у теплішому світі. На жаль, сучасні інструментальні дані вельми обмежені в часі, не більше 100 років, як і палеокліматичні записи. У результаті вчені сходяться на думці, що наші знання внутрішнього зв'язку між екстремальною мінливістю погоди та кліматичним фондом досі "майже відсутні".

Доктор Янь з колегами з Інституту земного середовища Китайської академії наук реконструювали суперзливу "7,20" з використанням раковин місцевих наземних равликів. Чотири сучасні черепашки наземних равликів (Cathaica fasciola) були зібрані в районі Чженчжоу-Сіньян, одному з центрів, які постраждали від екстремальних опадів.

Далі вчені використовували мас-спектрометрію і вторинну іонну мас-спектрометрію, щоб вивчити дані черепашок равликів з червня по вересень 2021 року. Щоденні дозволені записи показують різкий негативний зсув між 18 червня і 18 вересня, що, найімовірніше, пов'язано з суперзливою "7.20" відповідно до встановлених вікових рамок. На додаток, теоретичні кількості опадів суперзливи "7.20", розраховані за амплітудою цього зсуву з використанням моделі балансу потоку, близько наближаються до кількості опадів, спостережуваної на місцевій метеорологічній станції.

Таким чином вчені вперше показали, що екстремальні зливи синоптичного масштабу на суші можуть бути реконструйовані за допомогою природного палеокліматичного архіву. Команда вважає, що цей метод можна використовувати для дослідження викопних раковин равликів, виявлених у більш давніх осадових породах — таким чином нам вдасться пролити світло на події далекого минулого Землі.

Вчені також зазначають, що новий метод може виявитися важливим джерелом, що дає змогу зрозуміти закон і динамі регіональних екстремальних злив. Це зі свого боку дасть змогу краще відкалібрувати сучасні кліматичні моделі.

Раніше Фокус писав про те, що Китай створює енергію з крапель дощу: чи можна на цьому заробити гроші та скільки.