Відкриття італійських вчених, яке переконує, що Туринська плащаниця є справді тією тканиною, в яку загортали тіло Ісуса Христа після розп'яття, підняло нову дискусію. Адже є дослідження, які заперечують автентичність священного полотна.
Цікаво послухати дві версії, аби зрозуміти, яка із них більш вірогідна. Чи насправді Туринська плащаниця стала похоронним саваном для Ісуса, чи це просто складна містифікація, про це пише Daily Mail.
Що таке Туринська плащаниця
Туринська плащаниця, також відома як Свята плащаниця, – це шматок льону довжиною 4,3 метра і шириною 1,1 метра. Унікальною плащаницю робить ледь помітний відбиток обличчя та тіла худорлявого чоловіка зростом до 1.80 метри.
У Біблії сказано, що Йосип з Ариматеї загорнув тіло Ісуса в лляний саван і поклав його в гробницю.
Перші докази існування плащаниці з'явилися в 1354 році, коли вона опинилася у володінні лицаря, на ім'я Жоффруа де Шарне.
У той час місцевий єпископ засудив плащаницю як підробку і заявив, що її намалював місцевий художник. Однак до 1400-х років віряни відкидали будь-які закиди критиків і вона стала предметом поклоніння.
В грудні 1532 року Свята плащаниця була сильно пошкоджена під час пожежі у каплиці, де вона знаходилась. Експертам довелось ремонтувати її латками.
З 1578 року Плащаниця зберігається в королівській каплиці собору Сан-Джованні Баттіста в Турині, Італія, де її час від часу виставляють на показ громадськості.
Дослідження, які підтверджують справжність Священної плащаниці
З 1980-х років, коли Ватикан почав заохочувати наукові дослідження Плащаниці, було опубліковано понад 170 рецензованих наукових статей про лляне простирадло. Це робить його одним із найбільш інтенсивно досліджуваних рукотворних об’єктів на Землі.
Тестування в 1970-х роках перевіряло, чи були зображення на Туринській плащаниці зроблені за допомогою фарбування, випалу чи інших агентів, але жодних сторонніх речовин, крім крові, не вдалося підтвердити.
Проте суперечки навколо автентичності однієї з найбільших християнських реліквій – Туринської плащаниці тривають більше століття. Аби розвіяти давні дискусії вчені з Італійського інституту кристалографії Національної дослідницької ради використали сучасне ширококутне рентгенівське розсіювання (WAXS), аби встановили вік тканини, в яку, як вважається, загортали тіло Ісуса Христа.
Команда експертів вивчила вісім невеликих зразків з Плащаниці, щоб дослідити певні параметри старіння тканини, включаючи температуру та вологість, які викликають значне руйнування целюлози. За результатами усіх аналізів, італійські вчені з'ясували, що полотно для Туринської плащаниці було виготовлене приблизно 2000 років тому, тобто за часів Ісуса.
За кілька років до цього проводили дослідження, що було зосереджене на мікроскопічних властивостях матеріалу. Аналіз волокон льону показав, що вони, ймовірно, були вирощені на Близькому Сході, що теж було доказом автентичності Плащаниці.
Інші дослідження були зосереджені на наявності ймовірних плям крові на тканині.
Біблія стверджує, що римляни били Ісуса батогом, зробивши рвані рани на спині, а також поклали йому на голову терновий вінець перед розп’яттям. І сліди на Плащаниці відповідають описаним ранам Христа.
Хоча багато хто сперечається про їхнє походження, дослідження показали, що червонуваті плями на тканині дійсно містять різні компоненти крові, включаючи гемоглобін, альбумін та імуноглобулін.
У 2017 році група дослідників з італійського Інституту кристалографії заявила, що в крові з Плащаниці було надзвичайно багато креатиніну та феритину, які зазвичай зустрічаються у пацієнтів, які зазнали сильних травм. Доктор Ельвіо Карліно заявив, що крихітні частинки виявляють "великі страждання" жертви, "загорнутої в похоронну тканину".
Цікавою є історія британського кінорежисера Девіда Рольф. Він був атеїстом і у 1978 році збирався зняти документальний фільм, де хотів описати прозаїчне пояснення того, як на тканині реліквії з’явився закривавлений відбиток людини, що відповідає опису Ісуса Христа. Проте у ході збору матеріалів для стрічки, він настільки переконався у її автентичності, що навернувся до християнства і відтоді зняв кілька документальних фільмів і опублікував книги про справжність Священної плащаниці.
Кінорежисер навіть призначив приз у розмірі 1 мільйон доларів для того, хто зможе відтворити зображення розп’ятої людини на тканині без слідів чорнила, фарби чи інших агентів.
Ті, хто заперечує автентичність Туринської плащаниці
Час від часу навколо Плащаниці виникали суперечливі думки. Адже були скептики, які заявляли, що зображення на полотні були нанесені фарбою. Інші казали, що це підробка, яку підкинули релігійним фанатикам у часи Середньовіччя. Адже чому, мовляв, про Плащаницю не було жодних згадок до 1354 року.
У 1988 році група міжнародних дослідників у трьох різних лабораторіях проаналізувала невеликі шматки Плащаниці за допомогою вуглецевого датування та визначила, що тканину, схоже, було виготовлено десь між 1260 і 1390 роками нашої ери. Тобто вона не може належати часам Христа.
Провідний автор нового італійського дослідження доктор Ліберато Де Каро заявив, що тест 1988 року слід вважати неправильним, оскільки "зразки тканин зазвичай піддаються різного роду забрудненням, які неможливо повністю видалити з датованого зразка". "Якщо процедура очищення зразка не виконується ретельно, датування вуглецем-14 не є надійним", – додав він.
Раніше OBOZ.UA уже писав, що італійські вчені використали сучасне обладнання, аби встановили вік Туринської плащаниці, в яку загортали тіло Ісуса Христа.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!