Протягом серпня та вересня на Київському залізничному вокзалі відбувається імерсивна вистава Pomitna, присвячена жінкам, що чекають своїх близьких з війни. Як розповіли «Детектору медіа» організатори заходу, загалом заплановано 28 вистав тривалістю 90 хвилин, кожна з яких розрахована на 25 глядачів.
Вистава відбувається у форматі інтерактивної прогулянки зі спеціальними навушниками, які учасники отримують на початку події. Імерсивний формат, за словами організаторів, допомагає глядачам безпечно зануритися в новий досвід, краще його зрозуміти і відчути. Залізничний вокзал обрали місцем проведення заходу, адже саме тут зустрічаються і прощаються родини з військовими. Слухачів вистави проводять по різним локаціям вокзалу, під час заходу «можна все: плакати, сміятись, закривати очі, тільки не знімати навушники», зазначають організатори.
Співзасновниця Veteran Hub Івона Костина розповіла «Детектору медіа», що на створення вистави їх надихнуло дослідження «Шлях коханої воїна»: «Минулого року ми презентували це дослідження, воно було першою спробою описати суб'єктний досвід, тих, хто кохає та чекає. Тих, хто не є в активній бойовій позиції, а перебуває «між військовим і цивільним світом». Це формулювання з дослідження і воно лунає у виставі. На презентацію цього дослідження прийшла Іванна Стець, яка потім доєдналася до нашої команди, саме у неї з’явилась ця ідея. Вона уявила собі імерсивну виставу для тих, хто має в близькому оточенні партнерів, коханих, воїнів і ветеранів, і хто не наважується поговорити з ними про цей досвід, хоче познайомитися з ним безпечно. Ми разом дооформили цю ідею, доопрацювали її за рік, змогли знайти партнерів у вигляді програми PFRU — Фонд «Партнерство за сильну Україну», який підтримав нас фінансово. Потім ми обрали Uzahvati як партнерів, які власне втілили цю ідею».
Починається вистава біля Київського залізничного вокзалу
Команда Uzahvati працює з імерсивними виставами з 2016-го року. Як повідомила «Детектору медіа» креативна директорка Uzahvati та співавторка вистави Ірина Муравйова, Pomitna — це мікс документального та художнього. Команда взяла 20 глибинних інтервʼю жінок-коханих воїнів, а також написала, художньо адаптувала й озвучила щоденники, та особисті замітки жінок, які чекають. Таке обʼєднання, на думку Ірини, має посилити сприйняття аудиторією та занурити глибше в історії. «Я хочу стати помітною, щоб бути тут голосом свого чоловіка», «Всі кажуть, що треба трошки почекати. Тепер "трошки" — моя нова одиниця часу», — кажуть героїні вистави.
«Залізничний вокзал — завжди був дуже символічною локацією. Але зараз, стоячи на пероні, кожен із нас усе відчуває по-новому. Тут і спогади, і очікування, і щем, і радість. Усе-усе. Для наших героїнь та їхніх чоловіків — це точка відліку. Чоловіки поїхали воювати. Жінки стопнулись у відчуттях на пероні, але "пішли жити життя".
Наша місія — привернути увагу до жінок, які опинилися в нових для себе ролях. Вивести жінку, що чекає, з тіні. Головний меседж, який ми закладали і для самих героїнь, і для аудиторії — це "нормально потребувати і отримувати підтримку» та «хотіти дати цю підтримку". Виставою ми ніби промовляємо: я тебе бачу. Я тебе відчуваю. Ти є», — розповіла Ірина Муравйова.
На вокзалі слухачі вистави проходять маршрут жінок, які зустрічають близьких з війни — металодетектор, зала очікування, залізнична платформа
Деякі з жінок в рамках проєкту зверталися за психологічною підтримкою. «Veteran Hub є сервісною організацією, — каже Івона Костина. — Ми надаємо консультації психологів, юристів і менеджерів підтримки постійно. Цей проєкт насправді, більший за виставу Uzahvati, в ньому є інші компоненти, зокрема подкаст "Світи", гра на основі цього подкасту, дослідження, є комунікаційна кампанія. Uzahvati теж мають психологів, які вичитували абсолютно все, що ми питали у жінок. Наші інтерв'ю є етичними, ми підходили дуже обережно до того, про який досвід запитувати і де варто зупинитись. Взагалі за останні два роки група підтримки для коханих воїнів — це одна з найбільш актуальних послуг, у нас було вже понад дві тисячі учасниць».
Частина вистави проходить біля камер схову, де можуть зберігатися речі військових
Також Івона Костина пояснила, чому деякі жінки, які чекають когось з фронту, почувають себе непомітними в оточенні навіть дуже близьких людей: «Помітність, вона формується не від того, що людина себе закрила чи не закрила, а від того, що ти опиняєшся в ситуації такої вразливості, в якій ти маєш так багато просити про допомогу і підтримку, що в якийсь момент ти перестаєш це робити. І якщо твоє оточення не йде тобі на зустріч, то ти з часом зникаєш з їхнього життя. В тебе просто немає сил просити про допомогу і підтримку, тому ця помітність — це заклик скоріше до оточення про те, щоби звернути увагу, помітити, подумати про цей досвід і піти йому на зустріч, замість того, щоб очікувати, що той, кому треба допомога, має про неї попросити», — пояснює співзасновниця Veteran Hub.
Вистава Pomitna безоплатна. Дізнатися точні дати та місця проведення, а також зареєструватися на подію, можна на сайті pomitna.com.ua.
Фото надані командою Uzahvati.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.