"Про неї слово талант - дуже слабеньке слово.
Це геній сцени".
Іван Карпенко-Карий
Чому ЗАНЬКОВЕЦЬКА?
Оскільки вона не могла виступати на сцені під родинним прізвищем Адасовська та прізвищем чоловіка Хлистова, то взяла псевдонім ЗАНЬКОВЕЦЬКА за назвою села Заньки, що поблизу Ніжина, де народилася і виросла.
ЗІРКА украінського театру.
В репертуарі Марії Заньковецької було більше 30 ролей на сцені. Найкращими з них вважаються:
- Наталки ("Наталка-Полтавка" Івана Котляревського);
- Галі, Ярини ("Назар Стодоля", "Невольник" Тараса Шевченка);
- Олени, Оксани, Зіньки ("Глитай або ж павук", "Доки сонце зійде, роса очі виїсть", "Дві сімʼї" Марка Кропивницького);
- Харитини, Софії ( "Наймичка", "Безталанна" Івана Карпенка-Карого);
- Катрі ("Не судилося" Михайла Старицького)…
ПАТРІОТКА України, яка відмовилася від імператорського золота Росії.
Під час гастролей в Петербурзі імператор Олександр III запропонував ЗАНЬКОВЕЦЬКІЙ перебратися до Росії і пообіцяв "золоті відра та золоте коромисло" для ролі в "Наталці-Полтавці" та 24 тисячі рублів платні й таку ж пенсію. Марія Костянтинівна відповіла відмовою:
"Я занадто люблю її, мою Україну і її театр!" Переказують також, що ЗАНЬКОВЕЦЬКА додала, що вона не проміняє 24 мільйони (кількість українців на той час) на 24 тисячі рублів.
ТЕАТР понад усе!
Для неї театр був і професією й покликанням та й всім сенсом життя.
Тож, щоб отримати життєву і творчу свободу, вона майже 5 років витратила на розірвання шлюбу з офіцером Олексієм Хлистовим. Для цього Марія сама написала, що причиною є її перелюбство, за що церква наклала на неї єпітимію, тобто заборону повторно вступати в шлюб. А своє серце вона навіки віддала українському театру і актору Миколі Садовському.
Трагедія особистого життя та неперевершене виконання жіночих ролей непростої долі спонукало відомого політика, а раніше відомого театрального критика Симона Петлюру написати про ЗАНЬКОВЕЦЬКУ таке:
"ЗАНЬКОВЕЦЬКА є реальним втіленням ідеї страждання…
Вона - артистичний символ цього горя, сценічне втілення тих мук, які доводиться зазнавати українській нації".
МЕЦЕНАТКА української культури.
Для організації гастролей Гуцульського народного театру в 1912 році позичила усі свої коштовності, щоб віддати їх під заставу та отримати кредит.
ПЕРША народна артистка України.
В 1923 році з нагоди 40-річчя сценічної діяльності Марії ЗАНЬКОВЕЦЬКІЙ було присвоєно звання "Народна артистка УСРР".
Вона стала першою жінкою-акторкою, яка отримала таке звання. Памʼятаємо нашу історію!🇺🇦
Шануємо наших героїнь!