Короткометражна трилогія «Фільми з передової» є спільним проєктом Медіацентру ЗСУ та «Архіву війни».
«Архів війни», заснований у березні 2022-го спільною командою ГО «Докудейз» та Infoscope, є некомерційною партнерською платформою для зберігання цифрових даних, яка створює єдиний реєстр матеріалів, пов’язаних із повномасштабним російським вторгненням в Україну. Початковими цілями декларувалася документація воєнних злочинів проти України, захист від дезінформації, боротьба з російською пропагандою та збереження історії українського спротиву. Втім, ця ініціатива дуже швидко вийшла за означені межі й зараз «Архів війни», окрім усього іншого, працює фактично як продакшн-студія, а «Фільми з передової» є вже третім кінопроєктом платформи.
Альманах складають новели «Бадабум», «Плем’я Апача» та «Хочеш літати — копай». Автором фільмів є Сергій Лисенко. Він закінчив Київський університет театру кіно та ТБ у 2005 році. З 2014-го більшість його фільмів присвячена російсько-українській війні, Майдану, громадянському суспільству й захисту природи. У 2022 році Сергій мобілізувався до лав ЗСУ, працює в зоні бойових дій як військовий оператор. Власне, кожна з трьох короткометражок — це репортажна замальовка з «передка».
Так, «Бадабум» — справжній трилер про виконання складного завдання під час контрнаступу на Запоріжжі: супроводити машину розмінування якомога ближче до позицій противника, аби та могла зробити прохід у мінному полі.
Лисенко відстежує всі етапи операції: нарада на КСП з командиром 36 окремої бригади морської піхоти, Героєм України Віктором Сікозою, швидке планування з саперами, перебіжки й маневри під обстрілами та той самий «великий бадабум» усього лише за 100 (!) метрів від ворога.
Кадр фільму «Бадабум»
Зйомка йде паралельно з гоупро-камери та з дрона, що додає адреналіну. Режисер встигає, втім, не тільки утримувати гостроту сюжету, але й вимальовувати характери: кожен із наших хлопців має власну харизму та неповторну манеру спілкування, оці всі «абажаю», «я надто старий для цього лайна», “живі будем — не помрем».
Кадри фільму «Бадабум»
«Плем’я Апача» — найкоротший (лише 9 хвилин) епізод — історія бойового хрещення навідника танку. Апач — це командир танку згаданої 36 окремої бригади морської піхоти.
Кадр фільму «Плем’я Апача»
На відміну від попередньої частини, в кадрі майже ніхто не говорить. Бачимо лише підготовку до виїзду, прогрів двигуна, завантаження боєкомплекту, сам виїзд, стрільбу (знов-таки, кожний постріл показано як зсередини машини, так і ззовні — з дрона). Апач розмірковує за кадром: «За цей час хоч сім’я зробилася… Все одно працюють одні й ті самі»; «Не встигаєш боятися. Навіть якщо напряму їдеш — нема часу».
І ось вони повертаються з завдання, мовчки — і в очах навідника — весь щойно пережитий досвід. «Боятися чи нє… Та коли?». Танкової родини щойно побільшало.
Кадр фільму «Плем’я Апача»
«Хочеш літати — копай» — кілька сценок із життя підрозділу ударних безпілотників 47 окремої механізованої бригади «Магура». Тут немає вже звичних, хай і ефектних зйомок згори з падінням на голови окупантів зарядів. Лисенко показує більш прозаїчну сторону роботи безпілотних сил. Для того, щоб літати вбивчими «пташками» над ворожими траншеями, треба спочатку викопати й замаскувати укриття. Добре обладнана позиція зберігає життя своїм і допомагає результативно відбирати життя в чужих.
Кадр фільму «Хочеш літати — копай»
От Лисенко і спостерігає, як хлопці копають, облаштовують укриття за всіма правилами, сиплючи дотепами та смішними історіями (випадок із якимось Едиком Кислим, що висів у мішку з-під картоплі, вартий занесення в аннали військового гумору). На Хмельниччині лопату називають роскаль, а деінде — шухля. Країна у війську зустрічається сама з собою. Цю спільність не здолати.
Кадр фільму «Хочеш літати — копай»
Фільмуючи на фронті, Сергій Лисенко дав голос усім, навіть епізодичним героям, наповнив рамку репортажу добре змальованими портретами. І вчергове нагадав, що найміцніше залізо — це люди.
Титульне фото: кадр фільму «Хочеш літати — копай»
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.