Хотіли знищити наше кіно: 4 українські фільми, які суворо заборонили в СРСР

Мистецьке явище "українського поетичного кіно" могло б розвиватися та дивувати увесь світ, якби не утиски радянського режиму. Кіно 24 розповість про українські фільми, які заборонили за часів СРСР.

"Совість" (1968)

Фільм розповідає про події Другої світової війни. Двоє місцевих хлопців вбивають німецького коменданта, через що нацисти розстрілюють половину селян. Якщо друга половина до ранку не видасть винуватців, вони теж загинуть.

Фільм Володимира Денисенка вважався втраченим, але плівку у 1989 році підкинули під двері Держкіно імені Довженка.

Кадр з фільму / Фото "Довженко Центр"

"Криниця для спраглих" (1966)

Фільм, у якому майже немає слів, розповідає про старого Левка. Його покинули дружина та сини, тож чоловік готовий помирати й майструє собі домовину.

Стрічка Юлія Іллєнка, що створена за сценарієм Івана Драча, розізлила ЦК КПУ начебто за "ідейні збочення". Усі копії фільму наказали знищити, але одну з них режисер зберіг.

Кадр з фільму / Фото "Довженко Центр"

"Прогулянки по Києву" (1970)

Документальний фільм Віктора Некрасова зображав Київ та його мешканців з іншого боку. Оператор Едуард Тімлін зняв безліч кадрів, особливо з високих точок Києва. Відеоряд мав передати справжній настрій та атмосферу міста.

Попри це, Держкіно забрало відзнятий матеріал і зініціювало провести обшук у режисера.

"Пропала Грамота"

Комедія розповідає про життя двох козаків – Василя та Андрія. Вони вирушають по гетьманську грамоту до цариці у Петербург. По дорозі їх чекає безліч пригод та випробувань.

Це веселе українське кіно теж пройшло немало випробувань. Режисера фільму з Віктора Греся замінили на Бориса Івченка, наказали переробити готову стрічку, але навіть після цього його не дозволили показувати.

Кадр з фільму / Фото "Довженко Центр"

Якщо ви не чули про ці фільми, зверніть на них увагу зараз. Адже це справді на часі – відновлювати, пам'ятати і шанувати свою культуру.