Кордони Сонячної системи пропонують переглянути: навіщо це вченим

Деякі вчені вважають Хмару Оорта гравітаційним кордоном Сонячної системи.

Вчені дійшли висновку, що гравітаційний вплив Сонця поширюється набагато далі, ніж вважалося раніше.

Про це пише New Scientist.

Нове моделювання вчених показує, що існує область космосу, де різні об'єкти, зокрема й блукаючі планети, Сонце може притягувати до себе силою своєї гравітації. Таким чином, можливо, доведеться переглянути наявну межу Сонячної системи.

Наразі достеменно невідомо, наскільки далеко поширюється гравітаційний вплив Сонця.

Вважається, що він закінчується приблизно в районі Хмари Оорта – сфери, що складається з крижаних об'єктів, що оточує Сонячну систему. Тобто гравітаційний вплив нашої зірки поширюється приблизно на один світловий рік. Деякі вчені вважають Хмару Оорта гравітаційним кордоном Сонячної системи.

Але тепер вчені провели моделювання, яке показало, що цей кордон, можливо, треба пересунути. За їхніми словами, гравітаційний вплив Сонця поширюється на 3,8 світлових років. Здійнене моделювання показує, що наша зірка може захоплювати об'єкти, які пролітають на такій відстані, включаючи планети-вигнанці.

Розрахунки вчених вказали на існування точок балансу, відомих як точки Лагранжа, між Сонцем та центром Чумацького Шляху. Такі точки існують і всередині Сонячної системи, в них врівноважено гравітаційний вплив Сонця та Землі. У таких точках розташовуються космічні телескопи та дослідницькі апарати.

На думку вчених, на відстані 3,8 світлових років від Сонця існують дві точки Лагранжа. Тут відбувається врівноваження гравітаційного впливу нашої зірки та центру галактики. І в цих точках об'єкти можуть бути захоплені гравітацією Сонця.

Згідно з моделюванням, такі об'єкти обертатимуться еліптичною орбітою навколо нашої зірки вічно або доки їх не виштовхне гравітаційний вплив сусіднього світила.