Чому рішення Києва щодо зупинки транзиту нафти "Лукойла" суперечить логіці
Чому рішення Києва щодо зупинки транзиту нафти "Лукойла" суперечить логіці

Чому рішення Києва щодо зупинки транзиту нафти "Лукойла" суперечить логіці

Уряди Словаччини та Угорщини звинуватили Україну у підриві їхньої енергетичної безпеки через зупинку транзиту нафти компанії "Лукойл".

Словацький експерт Карел Хірман – міністр економіки у попередньому, проукраїнському уряді та у минулому радник українського прем’єра – називає позицію Братислави і Будапешта "істерикою" і пояснює, чому реальної загрози немає.

Водночас він наголошує, що рішення України також суперечить логіці і підриває довіру до Києва навіть з боку друзів.

Пропонуємо вам подивитися відеозапис розмови, а текстова версія пояснень експерта, викладених від першої особи, в матеріалі Без "Дружби" з сусідами: чому рішення України про Lukoil є проблемою, але не стане катастрофою.

Далі – основні його тези.

Насправді постачання нафти південною гілкою нафтопроводу "Дружба", що йде через Україну на Словаччину, Угорщину і Чехію, йде постійно і після лютого 2022 року практично не зупинялося.

ЄС зробив виняток з нафтових санкцій для НПЗ цих трьох країн через брак інших джерел нафти, дефіцит дизеля на регіональному ринку, а також потреба модернізувати НПЗ під нафту неросійського походження.

Словаччина, Угорщина і Чехія мали право продавати у нашому регіоні нафтопродукти, зроблені з російської нафти, а також постачати ці нафтопродукти Україні.

Але цей виняток був схвалений як тимчасовий, до кінця 2024 року.

1 січня нафтопровід "Дружба" все одно мав або повністю зупинитися, або, у разі досягнення якихось нових домовленостей, все одно скоротив би прокачку.

Чехія вже заявила, що повністю зупинить споживання російської нафти.

Схожа картина склалася у Словаччині та Угорщині.

Проте після рішення України словацький та угорські уряди поставили питання в Брюсселі і хочуть задіяти механізми ЄС проти України.

Але у їхній позиції забагато істерики.

Твердження урядів Словаччини і Угорщини про нібито створену Україною загрозу для роботи НПЗ цих країн є неправдивими.

Цифри це спростовують!.

Понад те, досі не зрозуміло, чи відбулося скорочення взагалі.

Вже є заяви "Нафтогазу" про те, що не було зменшення навіть на 25 відсотків.

З них виходить, що нафту "Лукойлу" замінили нафтою інших компаній.

Однак якщо це правда, то виникає ще більше запитань до українського уряду.

Навіщо тоді це все? Який сенс цих санкцій для української безпеки? Суто для того, щоб витиснути "Лукойл" з якихось бізнес-ланцюжків?.

Чому український уряд, зупинивши постачання "Лукойлу", взагалі не став обмежувати "Роснефть" і "Татнефть"? Чому обмежили тільки приватну компанію? Звісно, вона також перебуває під впливом Кремля, але у, по суті, державній компанії "Роснефть" вплив Кремля є значно більшим, і так само в "Татнефть".

Єдиний варіант, який виникає – це бізнес-розборки та приватні інтереси.

Але чому тоді в цій грі бере участь уряд України?.

Між тим Київ міг би обмежити постачання загалом.

У вас склалася надзвичайна ситуація через масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України.

А електропостачання потрібне, щоби працювали насоси на нафтопроводі "Дружба".

Україна могла би використати це пояснення, і воно було би сприйняти ЄС загалом нормально.

Достатньо було просто повідомлення від диспетчера "Укртранснафти" до колег у Словаччині та Угорщині про те, що через цей форс-мажор за кілька годин зупиняється прокачка.

Дії Києва викликають купу питань у друзів України – у мене, у колег у Брюсселі – про реальне підґрунтя дій України.

А довіра – це цінна річ, нею не варто нехтувати.

Бо є очевидним, що зараз відбувається якась гра, театр чи навіть цирк, а насправді позаду стоять фінансові інтереси та потоки, які йдуть повз бюджети наших країн.

Більше – в матеріалі Без "Дружби" з сусідами: чому рішення України про Lukoil є проблемою, але не стане катастрофою.

Джерело матеріала
loader
loader