Окупація душ та мізків. Що Росія хоче зробити з українцями і як цьому чинити опір

Є відчуття, що війна тягне суспільство в бік якоїсь "внутрішньої-Росії". Що необхідність жити у постійній напрузі вимиває ті риси українського суспільства, які характерні для нього — риси горизонтальної солідарності.

Я би дуже хотів, щоб ми усвідомлювали цю загрозу теж, і щоб внутрішньо цьому опиралися і не давали цьому монстру прорости крізь себе.

"Внутрішня-Росія" — це:

• ставлення до людей як до обʼєктів, речей, "бидла" і тд;
• ставлення до людей тільки як до засобів — і ніколи як до цілі (Кантова формула актуальна);
• презирство до інших;
• дія на інших через насильство (фізичне чи психологічне), а не через переконання;
• тлумачення влади як ресурсу для задоволення власних потреб, а не як до відповідальності для спільного блага;
• порушення кордонів — політичних, психологічних, акустичних, будь-яких інших;
• нерозуміння, де закінчується приватне і починається спільне — і навпаки;
• хамство, приниження;
• неповага до людської гідності — як права не бути приниженим;
• тлумачення прав як того, що йде від корисності і влади ("він/вона має право, бо…"), а не як базової точки суспільних відносин, з якої все починається.

Можливо, це те, в що нас Росія хоче перетворити цією війною. Бо ж це її природний клімат. Ми маємо не дати їй цього зробити.

Бо йде не лише окупація територій. Росія завжди працювала через окупацію душ і мізків.

Дуже важливо, щоб не давали собі скочуватися в це. Не знаю, як ви, а я зараз гостро відчуваю цю небезпеку.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Маленька орда не переможе великої. Чому в українському суспільстві все більше подібності до Росії