Учасники експерименту з імітації марсіанської бази розповіли про свій унікальний досвід

Тепер група людей, яка погодилась на участь у дослідженні, вийшла в світ і розповіла, що відбувалося всередині, чим вони займалися і на що витратили найбільше часу.

На щастя, у них був телевізор

За словами Анки Селаріу, мікробіологині, яка була однією з чотирьох людей, що жили всередині 3D-друкованого макету марсіанської бази протягом 378 днів без будь-якого доступу до зовнішнього світу, у ті моменти, коли вони не були зайняті виконанням наукових завдань чи інших робіт, які вимагав експеримент, час простою екіпажу складався з великої кількості телебачення та читання, які заздалегідь завантажили для учасників.

Вони не могли дивитися реальне телебачення чи стримінгові сервіси, оскільки в рамках експерименту також імітувалася значна 22-хвилинна затримка в зв'язку, яка присутня в реальності між Землею та Марсом. Таким чином, вони не змогли б дивитися серіали на Netflix чи новини в прямому ефірі.

Щоб не втрачати розум, Селаріу також намагалася вдосконалити свої навички малювання. Ми також знаємо, що середовище проживання було оснащене PlayStation 4 та настільними іграми на кшталт Starfarers of Catan.

Хоча ці подробиці й можуть здаватися дещо кумедними, але вони є важливими для NASA, оскільки агентство хоче забезпечити добробут астронавтів, яким доведеться працювати разом, щоб вижити на Марсі чи в інших світах, можливо, роками поспіль. Вчені хочуть знати, що чекає на колоністів, які питання слід передбачити, що додати, а що виявиться марним.

Господарство та наукова робота

• Під час перебування в середовищі існування колоністи-імітатори повинні були вирощувати власну їжу й розпоряджатися своїми обмеженими запасами.
• Вони також повинні були боротися з реалістичними часовими затримками при "спілкуванні з Землею", які в обидва боки займали близько 44 хвилин. Тобто коли з одного боку відправляють повідомлення, воно йде 22 хвилини в один бік, а потім потрібно ще 22 хвилини, щоб отримати відповідь.
• На додачу до всього, учасники були змушені повністю екіпіруватися щоразу, коли вони залишали свою відносно невелику будівлю, Дюну Альфа, щоб вирушити в експедиції, які включали імітацію безлічі наукових завдань, які вони повинні були виконати і які будуть виконувати реальні колоністи багато років потому.
• Керівники місії навіть вводили стресові сценарії, щоб спостерігати за реакцією екіпажу, наприклад, дефіцит поставок або раптова поломка обладнання.

Вчені за роботою / Фото NASA

Дослідження інтегрує всі види даних з погляду поведінки та командної динаміки. Питання полягало не стільки в тому, чи може людина витримати ізоляцію і ув'язнення, як це буде на Марсі, скільки в тому, як ми пристосуємося,
– каже Анка Селаріу.

Підсумки та майбутнє

Вчена каже, що цей досвід був для неї "абсолютно захоплюючим". Решта команди, схоже, думає так само.

"Ми були неймовірно функціональною командою і дуже згуртованою, і було багато моментів, які ми плекали разом. Звичайно, іноді ви розумієте, що ви не поруч з друзями і сім'єю, але ви відчуваєте підтримку від усіх на Землі", – додала Селаріу.

NASA планує здійснити ще дві аналогічні однорічні місії, котрі мають вирішальне значення для розвитку знань та інструментів, необхідних для того, щоб люди могли одного дня жити й працювати на Червоній планеті. Наступну місію заплановано на 2025 рік.