У РФ визнали «іноагентом» піаніста Кісіна та священника-правозахисника Міхнова-Войтенка

Міністерство юстиції Росії у п'ятницю внесло до списку так званих іноземних агентів піаніста, лауреата багатьох міжнародних конкурсів Євгена Кісіна, священника-правозахисника, який не входить в РПЦ, Григорія Міхнова-Вайтенка та ще двох громадських діячів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Радіо Свобода.

Кісін – один із найвідоміших класичних музикантів російського походження, вважається піаністом-віртуозом. Володар низки міжнародних музичних нагород, у тому числі російської премії імені Шостаковича та премії "Тріумф" та двох американських "Греммі". Разом із сім'єю виїхав із Росії після розпаду СРСР у 1991 році. Кісін постійно висловлюється проти політичних репресій у Росії, 2021 року підписав звернення з вимогою звільнити політв'язнів. Він засуджує війну Росії в Україні

За твердженням Мін'юсту РФ, Кісін "переказував гроші ЗСУ та поширював недостовірну інформацію про рішення російської влади" в іноземних ЗМІ.

Священник і правозахисник Григорій Міхнов-Вайтенко є єпископом Апостольської православної церкви, яка не має відношення до Московського патріархату. Він служить у Петербурзі. Міхнов-Вайтенко відомий своєю діяльністю у галузі правозахисту та благодійності.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України Міхнов-Вайтенко займається допомогою біженцям з України. Після смерті в колонії політика Олексія Навального Міхнов-Вайтенко заявив, що відслужить за ним панахиду, після чого його затримала поліція на виході з дому. У відділі поліції він переніс інсульт та був госпіталізований. Міхнов-Вайтенко – син відомого поета, дисидента Олександра Галича.

Крім них, до реєстру "іноагентів" були внесені колишній голова штабу Навального у Саратові Дмитро Цибірєв та колишній радянський шпигун, блогер Юрій Швець, який з 1993 року живе у США.

Як повідомлялося, законодавство про іноагентів у Росії з'явилося у 2012 році. Закон дозволив Мін'юсту визнавати іноземними агентами некомерційні організації, якщо вони отримують фінансування з-за кордону та займаються політичною діяльністю. Критерії, за якими визначається така діяльність, у законі чітко не визначені, що дозволяє владі переслідувати організації, які працюють у галузі освіти, культури, охорони здоров'я, екології, захисту прав людини.

Згодом з'явилася можливість визнавати агентами ЗМІ та фізичних осіб, у тому числі тих, хто не отримує закордонного фінансування, але "перебуває під іноземним впливом". Що саме слід вважати за іноземний вплив, російське законодавство не уточнює.