Договір можна й не виконувати: як працює колективна безпека НАТО

Також на саміті НАТО країни-учасниці узгодили надання Україні "мінімального базового фінансування у розмірі 40 мільярдів євро" впродовж 2025 року". Політолог Тарас Загородній сказав 24 Каналу, що цього фінансування недостатньо, і Україна має вимагати більшої підтримки.

Потрібна воля і сила

Водночас в Україні, на думку політолога, є уявлення, що "НАТО – це панацея від агресії". Однак це не зовсім так.

Якщо прочитати 5 статтю статуту НАТО, то там, дійсно, зазначено, що напад на одну країну – члена Альянсу – це напад і на всі інші. Проте кожна країна індивідуально вирішує, як вона буде брати участь у гарантуванні безпеки блоку НАТО, зокрема військово.

Якщо це перекласти з дипломатичної мови, то якщо, наприклад, Росія нападе на Естонію і Німеччина не захоче її захищати, надіславши їй "4 шоломи і велику стурбованість", це також буде вважатися виконанням 5 статті,
– підкреслив Тарас Загородній.

Також він додав, що НАТО не гарантує відновлення територіальної цілісності. В статуті йдеться про "гарантування безпеки блоку".

Де тоді починається "безпека блоку" – коли росіяни, припустимо, захоплять Естонію, Латвію, половину Польщі тощо? Тому будь-який документ укладається у такий спосіб, щоб його можна було не виконувати, "зберігаючи обличчя". Проте якщо є воля та сила, яка спроможна досягти виконання умов документа, тоді все буде працювати,
– зауважив політолог.

Нагадаємо, що на саміті НАТО у Вашингтоні окрім окремих безпекових угод з Україною, країни-союзники уклали нову домовленість – "Український безпековий компакт". Джозеф Байден назвав цей документ "історичним рішенням". Нова домовленість включає кожну з безпекових угод та створює "єдину та всебічну архітектуру безпеки для підтримки України сьогодні та в майбутньому".