Як ATACMS знищує флот Росії та де ворог готує десант — експерт Павло Лакійчук про обстановку на морі
Окупований росіянами Крим перетворився на величезну військову базу, яка контролює більшу частину південного узбережжя України. ЗСУ завдає ударів по логістиці та ППО противника, повертаючи собі контроль над морем. Проте ключове — панувати у повітрі. В Головному управлінні розвідки вважають, що за допомогою ATACMS це можливо. Як швидко Крим можна відрізати від поповнення запасів і повернути під контроль України — у розмові Фокусу з керівником безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павлом Лакійчуком.
"Гарну бавовну організовували і Storm Shadow, і ATACMS"
Чим відрізняються останні удари по Криму, які завдали Збройні сили України, і наскільки потужнішими вони стали за останні кілька тижнів?
Не думаю, що це питання кількох тижнів. Сили оборони України послідовно та тривалий час проводять стратегію відносно Криму, угруповання військ противника і воєнної логістики через Крим на південь України. Якщо з воєнною логістикою відносно зрозуміло, Крим — накопичувальний хаб у цьому ланцюжку: на півночі він має вузьке гирло Чонгар і Перекоп, а на сході — Керченську протоку, то відрізаючи ці "хвостики", півострів виявляється нікому не потрібним з точки зору логістики.
Але що стосується угруповання військ, ситуація дещо інша. З 2022 року ЗСУ намагаються вибити ворога з Чорного моря. Ці операції почались майже відразу після повномасштабного вторгнення. Я б сказав, перший етап завершився десь у 2023 році, коли ворог вимушений був тікати з північно-західної частини Чорного моря. Його кораблі чкурнули після цілого комплексу комбінованих ударів: ракетних, дронових, роботи спецназу на морі. Потім ми змусили російський флот податися з Севастополя. Частина сил залишається, зокрема, в Донузлаві (біля Євпаторії — прім. ред.), ховаються, але в основному противник змушений був перекинути на схід.
Проте флот не відіграє ключову роль у закритому басейні. Важлива авіація. І хоча частина моря не підконтрольна росіянам, але повітряний простір над цією акваторією продовжують контролювати вони. І переважно за допомогою авіації з аеродромів, яких на цьому "сухопутному авіаносці", що називається Крим, багато. Удари по російським аеродромам на Кримському півострові — найперша задача Збройних сил України (ЗСУ). Результати роботи сприяють нашим військам на сухопутному напрямку і витісняють росіян від українських морських торговельних шляхів.
Аби нейтралізувати аеродроми базування ворога, необхідно знищити його систему протиповітряної оборони, що ми і робимо — прилітає по льотчикам, ППОшникам, стратегічним ядерним силам. Комбіновані атаки демонструють високу ефективність. Якщо одним ударом ми будемо закривати менше ніж три задачі одночасно, перевагу не дістанемо. По кількості засобів ураження ворог перемагає, тому ми маємо за рахунок креативності, тактичного мислення кожним ударом нищити більше ворожих спроможностей.
Яку зброю використовувала Україна для операцій у Криму? Яка, вам здається, могла б суттєво вплинути на розстановку сил і на можливості України, ATACMS?
Нещодавно одне зарубіжне видання мене прямо допитувало: "ATACMS — це круто? Скажіть, що змінило отримання ATACMS Україною? Якби не ATACMS, що було б з Кримом?". Ні, так не піде. Немає однієї вундерваффе, яка закриває всі наші проблеми. Лише комбіноване застосування сил і засобів ураження, тих, які ми маємо, з розумінням можливостей і необхідних умов ефективного використання по кожному виду зброї, дає свій результат.
Аби вдарити по військово-морським базам і аеродромом, спочатку пробивається коридор у протиповітряній обороні ворога. І навіть такі удари носять комбінований характер. Одним Storm Shadow чи ATACMS його не проб’єш. Спочатку треба приглушити чи задавити систему радіолокації. Тобто злітають МіГ-29 чи Су-27, які запускають ракети AGM. Аби вони не уражали радіолокаційні станції (РЛС), росіяни вимушені їх вимкнути. І таким чином закрити собі очі. А тоді прилітає по пусковим установкам ракет протиповітряної оборони. Гарну бавовну організовували і Storm Shadow, і ATACMS.
Після нещодавніх ударів по Севастополю, по Бельбеку, коли внаслідок дії ворожого ППО уламки однієї з ракет — радше за все зенітної від "Бука" або "Тора" впали на пляж, кримчани почали жваво обговорювати у соціальних мережах це питання. І така теза була: "Ну знаєте, ми тут в Криму дещо розслабилися. Ми звикли, що українські ракети доволі точні". Мовляв, навіть коли прилітає, то прилітає точно по військовому об'єкту, а нам перейматися нічим, а тут на пляж. Погодьтеся, це висока оцінка наших сил оборони. Незалежно від того, які засоби — дрони чи ракети ми використовуємо, в залежності від конкретних обставин вони досягають своїх цілей і знищують їх.
Звісно, можна навести приклади неймовірних удач, які були у ЗСУ. Але кожна вдача має бути добре підготовлена. Наприклад, вперше в світі крилатими ракетами, не протикорабельними, були уражені у Севастопольській бухті кораблі в "Севморзаводі", зокрема, підводний човен. Для Storm Shadow — велика зірочка на бік, або ATACMS. До українців ще балістикою кораблі ніхто не знищував, такої ідеї не виникало.
Тобто ви хочете сказати, що ми розширюємо можливості наданої нам зброї?
Безумовно. Перший з потоплених кораблів не був крейсер "Москва", до того у Бердянську пішов під воду великий десантний корабель "Саратов". У нього поцілили "Точкою-У". Ніхто ніколи не думав, що таке можливо. ATACMS поцілили російський ракетоносій. І якщо великий десантний корабель — доволі величезна ціль, то цей корвет — маленька. Точно поцілити — треба вміти. Тож наші демонструють і креатив, і майстерність. Поєднання професійних навичок та креативного мислення — наша запорука перемоги. Без цих складових жодна технологія не допоможе.
"В Азов перейшли російські десантні кораблі — тренують десантну операцію"
Наскільки удару по Криму болючі для росіян? Існує думка, якщо ЗСУ вдасться зруйнувати логістичні ланцюжки, то армія РФ не зможе існувати на півострові, змушена буде відступити, як колись з Херсона. За яких умов це можливе?
Цілком ймовірно, що Крим буде відрізаний від материка. Зрештою збройним силам РФ нічого не залишиться, як здатись. Війни минулого показують, що таке цілком можливо. Але це перспектива далека. Для того, аби добратися до Криму, нам ще треба пройти південь, де ворог потужно укріпився. І варто дивитися, що відбувається в пониззі Дніпра, які важкі і складні бої. Я розумію, що всі зосереджені зараз на боях на Сході, тому що там відбувається основне. Задача — зупинити противника, зламати його волю до наступу і перехопити ініціативу. Головнокомандувач говорить про це обережно. За певних умов ми маємо потенціал, аби все там змінити.
Які сили противника з півострова задіяні в операціях на Донеччині та Харківщині?
Крим — це тилова база та пункти постійної дислокації. Там базуються 810-та бригада морської піхоти,126-та бригада берегової охорони і феодосійський полк повітряно-десантних військ. Вони воюють на півдні і сході України, зазнають важкі втрати. До Криму тільки загиблих везуть — з півдня до Севастополя і Сімферополя. І говорити про те, про передислокацію певних підрозділів зарано. А що стосується морської піхоти, яка ж вона морська піхота, якщо це вже просто піхота.
Ось на що треба звернути увагу, так це на передислокацію кораблів з Новоросійська в Азовське море. Це важливо. І не тільки тому, що для когось здалося несподіванкою, що кораблі, які перейшли в Азов, почали стріляти "Калібрами". Ніякої несподіванки в тому немає. Це було очікувано. Але крім носіїв "Калібрів", в Азов перейшли й великі десантні кораблі, щонайменше на батальйон морпіхів. Перейшли тому, що тренуватися з висадкою десанту в Криму вони не можуть — приїдуть морські дрони і покажуть їм такий десант, що буде гаряче. А десь у районі між Єйськом і Темрюком у Краснодарському краї це можливо. А оскільки продовжують тренування, значить — планують операцію. Не таку масштабну, як вони планували на початку, десь на Чорному морі.
Де саме вони планують висадку десанту, який тренується на Азовському морі?
У РФ підготовлених морпіхів, які можуть здійснювати висадку з корабля на берег по-бойовому, вже давно немає. Їх усіх перестріляли, понищили ще під Маріуполем і на Херсонщині рік-два тому. Ми говоримо про бригади з Владивостока, Петропавлівська-Камчатського, Балтійського моря. Всі вони в Україні зазнають великих втрат. І коли я говорю, що вони готуються до десантування, на думку спадає можливість хіба що в гирлі Дніпра. Також росіяни формують Дніпровську флотилію, артилерійські катери, спрямовують з Каспії. Їх ціль — панування на Дніпрі та висадка на правий берег. Але наші теж готуються.
Як?
Мені сподобалася демонстрація на Одеському безпековому форумі нового морського дрону. Він не альтернатива Sea Baby чи MAGURA. Це взагалі не морський дрон. Це, швидше за все, річковий транспортний безпілотний засіб. А де він може бути використаний? Десь в лиманах чи в греблях Дніпра, для заміни тих наших, дуже мужніх човнярів, які забезпечують тили наших морських піхотинців. Тому, судячи з усього, ситуація там прямує до кульмінації з обох боків. І не дарма росіяни посилюють лінію оборони на півночі Криму, обладнають там з берегів. Це свідчить про те, що вони не такі впевнені в своїй перемозі, як нам здається.
"Відпочивати на пляжах Криму небезпечно для життя"
Ви згадали про нещодавні пуски "Калібрів" з Азовського моря. Це відбулося вперше. Чому це сталося?
Тому що росіянам у Чорному небезпечно. Ані в районі Криму, ані на полігонах бойової підготовки у східній частині, на зовнішньому рейді Новоросійська, Анапи, Туапсе. Безпечними ці райони не назвеш. Здійснювати пуски з бухти, зокрема Цемеської, незручно. Новоросійськ також не підходить — його використовує великий російський бізнес, там неймовірний трафік, військовим там не раді. Тому перша причина — ніхто не бажає отримати удар Storm Shadow. Друга — росіяни самі не впевнені у точності своїх кораблів, раптом попадуть по своїм. Тож залишився тільки Азов як відносно безпечний. Він оточений територією РФ та окупованими територіями. До того з Азовського моря дистанція для запуску менша — на сотню-півтори сотні кілометрів. І це скорочує час для української сторони перехопити ракету. Але й для наших сил відстань для ураження стає меншою — це також треба враховувати. Сподіваюсь, рано чи пізно по цим кораблям прилетить.
Тобто Україна може контролювати простір над Азовським морем?
Не так. Контроль ми здійснювати над ним поки не можемо. Але прорватися, в принципі, можливо. Якщо почнуть "бавовніти" комплекси ППО де-небудь в районі Бердянська і Мелітополя, то цілком можливо, це означатиме — пробивається коридорчик до Азовського моря.
Інститут вивчення війни стверджує: Росія цілеспрямовано розміщує військові об'єкти поблизу цивільних, наскільки це відповідає дійсності?
Військовими об'єктами переповнений Крим. І так було завжди. Ані за радянських часів, ані за часів окупації, це нікого не хвилювала. Україна весь час попереджає про ракетну небезпеку за допомогою різних засобів комунікації, зокрема, медіа. Як попереджати ще? Відкриваєш карту повітряних тривог — Крим постійно червоний. І кожен український журналіст, кожен експерт говорить: дорогі кримчани, земляки, перебувайте якнайдалі від російських військових об'єктів, не відпочивайте поряд з військовими. Тим, хто приїздить з Магадана у Крим, точно безпечніше на морі Лаптєвих. Кажемо — ніхто не слухає. Що таке Учкуївка? Учкуївка — це Бельбек. Скільки по аеродрому прилітало, і прилітатиме ще. Причому від росіян. Що таке Любимівка? Це — аеродром "Кача". Казач`я бухта? Там базується 810 бригада морської піхоти. Фіолент? На ньому військові бази з розташуванням ППО та розвідки.
Чи можливо, що російська армія навмисно прикривається спинами відпочиваючих на пляжі, не попереджаючи про небезпеку?
Безумовно. Військові генерали точно свідомо це використовували. Російській владі байдуже на населення, а надто на окупованих територіях. Українські сили втретє розбили дивізіон ППО на мисі Фіолент. Куди він перемістився? До 5-го кілометру. Якщо хто не з Севастополя, поясню, це найбільша барахолка на весь Севастополь. Якщо вдарити С-300, скажуть — цілили по цивільним. Те, що завєти Путіна: "спочатку ми поставимо жінок, а позаду будуть наші зелені чоловічки, і хай вони тільки спробують стріляти", доводять до досконалості.
Що, на вашу думку, може у найближчий час змінити обстановку в Криму?
Там ситуація постійно змінюється. З одного боку, якщо однією великою військово-морською базою Крим вже не назвеш. Севастопольський флот уже в іншому місті. Залишаються аеродроми. Вони — основні українські цілі. Думаю, з часом літаки, як і короблі, доведеться перебазувати кудись до Єйська, Приморська-Ахтарська. Мало що залишилося і від великого логістичного хаба, який росіяни створювали десять років. Увесь металобрухт на Донузлаві, під Сімферополем, на півночі Криму, якщо подивитися на супутникові знімки, зник — його утилізували на півдні України, на Запорізькому та Херсонському напрямках. Швидко відновлюватися не вдається. Крим стає елементом логістичного ланцюжку. Затримуватися у Криму ніколи — вони прямують через Керченську протоку до Джанкою і на північ. Тож задача — обрізати цю ланку логістичного ланцюга.
Чи актуально зруйнувати так званий Керченський міст зараз, про що нещодавно знову згадав очільник ГУР МО Кирило Буданов?
Актуально. То ми говоримо, що він критично потрібен ворогу для логістики, то ні — РФ більшість переганяє через кримську паромну переправу. Ворог користується і паромом, і мостом, і судами, і повітрям. Тож треба підходити комплексно. Перерізати повністю не вдасться, навіть якщо зруйнувати міст, адже шляхи дублюються. Вдасться значно послабити.