З'ясувалося, на яких планетах можуть жити інопланетяни: чому без Місяця Земля була б іншою

Зараз учені концертують свою увагу на пошуку великих планет, які легше виявити. Але автори нового дослідження вважають, що потрібно шукати маленькі планети, якщо ми хочемо знайти позаземне життя. При цьому такі населені планети повинні мати великі супутники, пише Universe Today.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Хоча немає єдиної думки щодо ролі Місяця, є свідчення того, що він допоміг стати Землі населеною планетою. При цьому наш Місяць лише п'ятий за розміром у Сонячній системі. Але діаметр Місяця становить приблизно 25% діаметра Землі, а його маса — приблизно 1,2% маси нашої планети. Інші великі супутники Сонячної системи виглядають крихітними порівняно з їхніми планетами. Це означає, що Місяць має на Землю інший вплив, ніж інші супутники на свої планети.

Місяць стабілізує нахил орбіти Землі, що допомагає підтримувати стабільність клімату і дозволяє життю процвітати. Земля була б зовсім іншим місцем без свого величезного Місяця. Автори дослідження вважають, що потрібно шукати маленькі планети з великими супутниками, якщо ми хочемо виявити світи, на яких можливе існування життя.

Головна теорія появи Місяця свідчить, що 4,5 млрд років тому в Землю врізалося планетарне тіло розміром з Марс. Зіткнення створило диск із розплавленої породи, що обертався навколо Землі. Деякі уламки впали назад на Землю, а решта перетворилися на Місяць.

Автори дослідження ставлять під сумнів роль потокової нестабільності у формуванні Місяця. Деякі вчені вважають, що формування планет відбулося також. Як і Місяця. Хоча потокова нестабільність важлива для формування планет, вона може бути не важлива для формування великих супутників, які допомагають зробити планети придатними для життя.

Вчені використовували моделювання, щоб вивчити роль потокової нестабільності у формуванні Місяця. Потокова нестабільність описує ефект, який тяжіння чинить на збір матерії в протопланетному диску, що призводить до утворення планетезималей. Усередині диска тяжіння змушує тверді частинки мимовільно концентруватися в грудки, і з них виникають планетезимали.

Але чи відіграє потокова нестабільність таку саму роль у формуванні супутників планет? У цьому випадку це не протопланетний диск, а диск з уламків, створений унаслідок зіткнення. Моделювання показує, що потокова нестабільність може створити невеликі супутники, але вони все одно руйнуються і падають на планету. Або ж ці супутники можуть вижити, але все одно розжарюють недостатньо матеріалу, щоб бути великими.

Щоб утворився такий великий супутник, як Місяць, зіткнення має бути менш енергійним, ніж зіткнення між набагато масивнішими планетами. Якби планетарне тіло, що вдарило по Землі, було більш масивним, то жар від удару створив би диск, що повністю випарувався. У такому диску міг утворитися тільки Місяць набагато меншого розміру.

Як уже писав Фокус, астрономи зробили несподіване відкриття на Сатурні. Виявилося, планета не така, як припускали вчені. Вперше в історії вчені виявили незвичайне явище на відомій планеті з кільцями.

Також Фокус писав про те, що в NASA в результаті незвичайного тесту змогли з'ясувати, чому рухові системи космічного корабля Starliner вийшли з ладу під час польоту на МКС. Для цього довелося трохи підштовхнути орбітальну станцію.