Зокрема, через завершення повноважень Ради з підтримки кінематографії та некоректні формулювання напрямів. У матеріалі дізнаєтесь, чому Держкіно вбиває українське кіно за наші ж гроші.
Які умови пітчингу від Держкіно
У відомстві повідомили, що Рада з державної підтримки кінематографії розподілила кошти загального фонду державного бюджету за формами державної підтримки на 2024 рік.
Додали також, що до участі приймають такі види кінопроєктів:
- Ігрові та неігрові фільми (як повнометражні, так і короткометражні).
- Дебютні стрічки.
- Фільми, створені у копродукції.
- Телесеріали.
- Фільми для дітей.
Серед напрямів конкурсного відбору:
- Документування воєнних злочинів і висвітлення героїзму служб, які захищають та забезпечують життєдіяльність суспільства під час війни, а також героїзму людей різних професій та волонтерів.
- Фільми про важливих історичних постатей в державотворенні України, сучасних героїв українського народу та події, що відображають історію України.
- Фільми на тему патріотичного виховання дітей та молоді, засновані на українській історії, культурі, традиціях та цінностях, для формування ціннісних орієнтирів і почуття патріотизму.
Для участі у конкурсному відборі суб’єкти кінематографії (надалі – заявники) з 04 березня до 18:00 12 квітня 2024 року включно повинні заповнити та подати електронну заяву на участь.
Кіноспільнота обурена через дії Держкіно: подробиці
У останні роки, після призначення Марини Кудерчук головою Державного агентства з питань кіно, діяльність установи все частіше стає об'єктом публічної критики з боку кінематографістів.
Зараз, попри громадський протест та послідовні поразки в судах, Держкіно продовжує просувати незаконний розподіл майже 600 мільйонів гривень бюджетних коштів під час 19-го пітчингу.
У своєму повідомленні Український кіноінститут вказує на те, що Держкіно раніше скасувало результати технічного відбору на 18-й пітчинг (2022 рік) і тепер проводить новий. Однак, з урахуванням завершення каденції ради, всі її рішення можуть бути оскаржені в суді.
Також суперечки викликало формулювання напрямів конкурсного відбору.
Софія Челяк наголосила, що термін "документування воєнних злочинів" не відображає повністю суть процесу. Вона зауважила, що це скоріше описує діяльність операторів під час виїзду прокурорів або представників уповноважених організацій на місця, де сталися воєнні злочини. Вона зауважила: "Тобто, коли ти просто ходиш з телефоном і знімаєш руїни, це ще не є фіксацією воєнних злочинів".
У коментарях з нею погодилася і гендиректорка "Довженко-Центру" Олена Гончарук. А також свою думку висловила режисерка, голова Української гільдії режисерів Жанна Максименко-Довгич.
У своєму коментарі під власним повідомленням, Держкіно вказали, що на їхню думку документування воєнних злочинів полягає у створенні неігрових (документальних) фільмів, телефільмів або телесеріалів, які зафіксовують реальні події та факти стосовно війни Росії проти України.
Багато представників культури та звичайних громадян України звернули увагу на те, що кошти, які безцеремонно розкрадає Держкіно, вже давно могли б бути спрямовані на потреби Збройних Сил оборони.