Експерти пояснили, чому в Україні підскочив курс долара

Експерти пояснили, чому в Україні підскочив курс долара.

Як передає "Хвиля", про це пише Економічна правда.

Так, на валютному ринку загострилася ситуація наприкінці травня та на початку червня. За даними Нацбанку, чистий попит (перевищення попиту над пропозицією) на валюту за безготівковими операціями банківських клієнтів зріс на 41%.

Головний експерт з макроекономічного аналізу "Райффайзен Банку" Сергій Колодій зазначив, що в останній тиждень травня цей попит був на 45% вищим, ніж у перший. Такого високого тижневого попиту на валюту не спостерігалося з початку 2023 року.

При цьому чинників, що створюють додатковий попит на валюту, кілька. Зокрема, на початку травня Нацбанк запровадив один із наймасштабніших пакетів валютних послаблень. До того ж, регулятор дозволив бізнесу погасити відсотки за його зовнішніми кредитами, зняв обмеження на імпорт послуг (наприклад, лізинг чи оренду), а також надав можливість виводити дивіденди від "нових" інвестицій.

Як зазначається, такі послаблення могли створити додатковий попит на валюту на ринку. У самому Нацбанку при цьому оцінювали, що заходи валютної лібералізації цього року коштуватимуть міжнародним резервам близько 5,5 мільярдів доларів.

"Ймовірно, валютна лібералізація впливає на попит на валюту, але оцінити його вплив поки що складно. Швидше за все, тиск цього фактора на ринок ще попереду", - висловив думку керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Також зростання попиту на валюту серед бізнесу, який вирішив скористатися послабленнями, спостерігають і в Нацбанку. Там додають, що цей фактор "не був визначальним для кон'юнктури валютного ринку".

До другої причини підвищення попиту валюту належить сезонність. Так, залишки торішнього врожаю, який продавали аграрії, вже вичерпуються. Отже, обсяги експорту агропродукції скорочуються, через що зменшується надходження валюти в економіку.

Більше того, Паращій вважає, що навіть із надходженням такої валютної виручки могли виникнути проблеми на тлі нової хвилі девальвації гривні.

"Швидше за все, експортери затримували повернення валютного виторгу в країну в очікуванні "найкращого" курсу продажу валюти", - додав він.

На ситуацію на валютному ринку також міг вплинути енергетичний терор Росії. Зокрема, через знищення 9,2 ГВт потужностей, що генерують, Україні необхідно нарощувати обсяги імпорту електроенергії. Так, виходячи з даних НБУ, у січні-квітні на імпорт електрики з країн ЄС Україна витратила 75 млн дол. (за весь 2023 рік – 155 млн дол.).

"Однак такі обсяги відчутного впливу на ситуацію на валютному ринку не мали – сальдо зовнішніх операцій від торгівлі електроенергією становило менше ніж 1% чистого попиту на валютному ринку у квітні та менше 2% за попередніми оцінками у травні", – зазначили в Нацбанку.

Увага звертається також на те, що більш відчутний вплив на ситуацію на валютному ринку могло зробити збільшення обсягів імпорту енерготоварів – павербанків, генераторів, портативних ліхтариків тощо. Так, з середини березня до кінця квітня попит на них зріс у дев'ять разів.

До ще одного важливого чинника належить психологічний. Зокрема, на поведінку учасників валютного ринку впливають як новини з фронту, так і новини щодо ситуації в енергосистемі. До того ж сама по собі девальвація гривні могла спричинити підвищення попиту на валюту, що призвело до ще більшої девальвації.

"Додатковими факторами підвищення попиту на ринку стали купівля валюти державними компаніями та стандартна реакція ринку на девальвацію валюти, що полягає в одночасному розширенні попиту та звуженні пропозиції", – уточнив Колодій.

Раніше повідомлялося, чи дорожчатиме валюта у червні.