Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило посольство України в Естонії.
На відкритті конференції України в Естонській Республіці Максим Кононенко привітав Українське земляцтво Сілламяе «Водограй» з 25-ю річницею з дня його заснування та наголосив на важливості збереження української культурної спадщини під час війни.
«За 25 років діяльності Українським земляцтвом Сілламяе «Водограй» було реалізовано багато освітніх проєктів. Інформація про ці проєкти була представлена на виставці, відкриття якої відбулося перед початком конференції», – йдеться в дописі.
Зауважується, що окрасою виставки стала колекція «Весілля» – це ляльки ручної роботи в українських строях зразка кінця ХІХ початку ХХ ст. виготовлені з полімерної глини, оздоблені спеціальними фарбами та кольоровими стрічками. Автор робіт – Ольга Угнівенко, яка особисто представляла свою колекцію.
На заході також була присутня голова Світової координаційної виховно-освітньої ради Світового конгресу українців Любов Любчик.
«Від естонського міста Сілламяе… до російського Санкт-Петербурга лише 180 км. У цьому місті близько 90 відсотків мешканців – росіяни, решта – майже в однаковій кількості естонці та українці. Саме в такому середовищі працює недільна школа «Водограй», директоркою якої є Лариса Житник. Навіть у таких непростих умовах ця українська школа тут успішно функціонує, формуючи українську національну сутність, щоб зберегти кожну українську дитину за кордоном в українському векторі», – написала вона на своїй фейсбук-сторінці.
За словами пані Любчик, керівники й учителі українських суботніх і недільних шкіл Естонії: директорка школи «Калина» Руслана Довга ( м. Валга), учителька казкового королівства «Лабора» Марко Терен (м. Таллінн), учителька школи «Стожари» Алла Паскаленко (м. Маарду), директор школи «Надія», Володимир Паламар (м.Таллінн), директорка української школи у м. Тарту Анна Сумик, директорка української школи «Водограй» Лариса Житник (м. Сілламяе) презентували діяльність своїх навчальних закладів і поділилися своїми думками щодо шляхів подолання освітніх викликів, найголовнішим з яких є протидія процесам асиміляції та зросійщення у країні їхнього перебування.
«Сьогодні кожен учитель, який працює в українознавчому освітньому осередку за кордоном, має чітко усвідомити свою державотворчу роль: у діаспорі сьогодні ми навчаємо та виховуємо ти, хто завтра свої можливості та ресурси вкладатиме у розбудову та відновлення України. Головною місією українського учителя за кордоном є не лише навчити читати і писати українською, а й передати дитині відчуття гордості за незламний український народ, відчуття шани до українських героїв, які сьогодні у звитяжній боротьбі виборюють право українців бути, відчуття приналежності до української нації. У кожного – і у вчителя, і в учня за кордоном – у серці має бути Україна, все інше – марнота, друзі ! Маємо бути міцним монолітом у протидії російському ворогові. Наша сила – у нашій єдності», – наголосила голова СКВОР СКУ.
Як повідомляв Укрінформ. упродовж останніх шести місяців кількість українських біженців в Естонії почала знижуватися.
Фото: Embassy of Ukraine in the Republic of Estonia, Lyuba Lyubchyk / Фейсбук