Полювали за найважливішими знаннями. Як стародавні люди вчилися медицини у диких тварин

Коли нещодавно дикий орангутанг на Суматрі отримав рану на обличчі після бійки, він привернув увагу вчених усього світу своєю незвичайною поведінкою. Він жував листя ліани, рослини, яку зазвичай не вживають мавпи, і наносив сік на рану, покриваючи її пастою, зробленою з жуваного листя. Примітно, що рана затягнулася, залишивши лише слабкий шрам. Ця тропічна рослина володіє відомими антибактеріальними та антиоксидантними властивостями і використовується для полегшення болю, лихоманки, кровотеч і запалень. І цей орангутанг не був єдиною твариною, яка вміла поводитися з лікувальними рослинами. Насправді вони впродовж століть навчали людей методів їхнього використання, пише The Conversation.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Науковці, які спостерігали за поведінкою неймовірно розумного орангутанга, були зачаровані та відзначили його у своєму дослідженні як "перший систематично задокументований випадок активного лікування ран дикою твариною за допомогою біологічно активної рослини". Це відкриття дозволило їм по-новому поглянути на походження лікування ран у людини. Рослина, яку використовував орангутан, Fibraurea tinctoria, володіла властивостями, що сприяли загоєнню ран, і цей незвичайний випадок широко висвітлювали у ЗМІ, викликавши значний інтерес науки.

Таке самолікування нагадує розповіді з давнини, де такі історики, як Арістотель, Пліній Старший та інші, відмічали подібну практику серед різних тварин. У цих історичних записах описується, як тварини використовували рослини для лікування хвороб, відлякування паразитів і загоєння ран — ця практика сьогодні відома як зоофармакогнозія. Наприклад, Аристотель зазначав, що собаки їдять траву, щоб очиститися від паразитів, а Пліній спостерігав, як олені використовують дикі артишоки для боротьби з отруйними рослинами.

У середньовічний період ці спостереження продовжилися. В"Абердинському бестіарії" XII століття зазначено, що ведмеді використовували муліне, щоб заспокоїти рани, що підтверджує сучасне розуміння протизапальних властивостей цієї рослини. Аналогічно, в рукописі XIV століття Ібн аль-Дурайхіма повідомляється, що ластівки використовують куркуму як протизапальний засіб, що перегукується з використанням ліани орангутанами.

Сьогодні вивчення самолікування тварин є науковою дисципліною, що зростає. Спостереження охоплюють широкий спектр: від птахів, які використовують недопалки для відлякування кліщів, до різних тварин, які інстинктивно вибирають лікарські рослини. Ці триваючі дослідження потенційно можуть призвести до нових терапевтичних відкриттів. Хоча точні механізми, за допомогою яких тварини визначають ці рослини, залишаються загадкою, їхня поведінка продовжує давати цінні відомості для людської медицини.

Розуміння того, як тварини займаються самолікуванням і які біоактивні сполуки вони використовують, може змінити наш підхід до природних засобів і фармацевтичних препаратів. Але не варто забувати, що ці знання передавалися з покоління в покоління, від стародавніх натуралістів до сучасних учених, а отримані вони були від наших братів менших, які часом знають куди більше, ніж люди, завдяки мільйонам років еволюції.

Раніше Фокус писав про стародавні зомбі-клітини. Вчені виявили молекули, здатні редагувати свою інформацію через 2,6 млрд років.

Також Фокус писав про те, що зомбі-інфекція з серіалу "Одні з нас" існує, але має деякі відмінності. У серіалі "Одні з Нас", за мотивами однойменної гри, цивілізацію знищив грибок, що перетворює людей на зомбі. І ця інфекція далеко не вигадка сценаристів.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.